Передача орендованих
земельних ділянок у користування іншій особі без згоди орендодавців є підставою
для розірвання договору
Верховний
Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
13 травня 2020 року в рамках справи № 277/860/18,
провадження № 61-5347св19 (ЄДРСРУ № 89238215), 01 квітня 2020 року у справі № 277/691/18, провадження № 61-10276св19 (ЄДРСРУ №
88692380), 29 січня 2020 року у справі № 548/384/18,
провадження № 61-5407 св 19 (ЄДРСРУ № 87334313) та ін. досліджував питання щодо
можливості розірвання договору оренди земельної ділянки у зв’язку з
неузгодженою суборендою.
Відповідно
до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК
України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до
суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи
інтересів.
Згідно
зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або
зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний
строк.
За
положеннями статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю
відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю,
переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору
найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування
збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм,
лише за згодою наймодавця.
Передання
наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою
наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору
піднайму застосовуються положення про договір найму (стаття 774 ЦК України).
Відповідно
до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це
договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві
земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар
зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та
вимог земельного законодавства.
Орендна
плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування
земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки
внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі
оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно
до положень статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право
вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
У
пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу
припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата
земельного податку або орендної плати.
Отже,
згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» одним з
визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у
встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата
орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне
порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його
розірвання.
Аналіз
зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які
регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше
випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для
розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням
умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані
договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.
До
подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах: від 12 грудня
2012 року № 6-146 цс 12, від 28 вересня 2016
року № 6-977 цс 16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449 цс 17 і вони не змінювалися.
За
правилом частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її
частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та
користування іншій особі (суборенда).
Положеннями
статті 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна
ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни
цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою
згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного
місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи
заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в
суборенду.
Згідно
з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї
із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду
в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього
Закону та умовами договору, яке істотно перешкоджає передбаченому договором
використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та
іншими законами України.
Відповідно
до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12
лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону
України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з
безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та
передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати
орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати
орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору
оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі».
Аналогічний
висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у
складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 133/158/16-ц (провадження № 61-21693сво18).
ВИСНОВОК: Передача орендованих земельних ділянок у
користування іншій особі без згоди орендодавців та відповідного погодження в
угоді є підставою для розірвання договору.
Матеріал по темі: «Момент набрання чинності договору оренди землі»
теги: договір оренди землі, момент набрання чинності, державна реєстрація договору оренди землі, аренда земли, заключение договора, государственная регистрация, судебная практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар