Забезпечення позову шляхом
зупинення дії рішення фіскального органу щодо включення платника податків до
переліку ризикових: місія до виконання
19
травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи № 160/10287/19,
адміністративне провадження №К/9901/36034/19 (ЄДРСРУ № 89325382) досліджував
питання відносно правової можливості забезпечення позову шляхом зупинення дії
рішення фіскального органу щодо включення платника податків до переліку
ризикових.
Відповідно
до частини першої статті 150 КАС суд за заявою учасника справи або з
власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення
позову.
Забезпечення
позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії
розгляду справи, якщо :
1)
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання
рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав
або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися
до суду; або
2)
очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта
владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка
звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заходи
забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких
просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для
заінтересованих осіб (частина друга цієї ж статті ).
В
ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави
його обрання (частина шоста статті 154 КАС).
Метою
забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа,
заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих
недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне
та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь
позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому
виконанні такого рішення.
Заходи
забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з
ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними
підставами й підтверджуватись належними доказами.
При
цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття
заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в
результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного
інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків
заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд,
вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного
позову, з врахуванням підстав позову, доказів, зазначених позивачем для підтвердження
своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, що є реальна загроза істотного
ускладнення або неможливості ефективного захисту порушеного права (інтересу)
позивача або невиконання (суттєва перешкода у виконанні) рішення суду в разі
якщо такі заходи не будуть вжиті. В ухвалі про вжиття заходів забезпечення
позову суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на
відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій та/або
пов`язані з цим витрати позивача.
Так
само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування
очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних
повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до
суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
В
контексті оцінки вказаних підстав для вжиття заходів забезпечення позову на
відповідність їх підставам, встановленим нормами статті 150 КАС, Верховний суд
зазначає, що пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено,
що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених
Кабінетом Міністрів України.
Згідно
з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (постанова втратила чинність
згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165), у разі
коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову
накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника
податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування
зупиняється.
Відповідно
до положень пунктів 12, 14 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування контролюючий орган протягом операційного
дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі
платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування з пропозицією щодо надання платником податку
пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом
рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.
Зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною
підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності,
відтак не впливає на
податковий облік платника податку на додану вартість.
Тим
більше, визнання
контролюючим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків
таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його
господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так
само, як і не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених
законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів)
є нормою.
Ще
раніше, а саме 20.11.2019 р. Верховний суд в рамках справи №480/4006/18 вказав, що дії контролюючого органу
щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за
результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової
накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для
платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі
інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки
зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання
покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення
відповідних прав та обов`язків.
Також,
Верховний Суд в постанові від 03.03.2020 (адміністративна справа №240/3665/19) вказав, що включення платника
податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків
(не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).
ВИСНОВОК: Отже, заява про забезпечення позову, в
якій платник податків просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом
зупинення дії рішення в частині включення Товариства до переліку ризикових
платників податків до набрання законної сили рішенням суду у справі за його
позовом задоволенню не підлягає.
Матеріал по темі: «(НЕ) виключення платника податків із переліку ризикових»
Теги:
порядок 1165, постанова кму 1165, перелік ризикових підприємств, підприємство,
контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, виключення з ризикових,
реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації, штрафні санкції,
зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних,
судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар