29/04/2022

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України

 



Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України

12.01.2022 р. Міністерство фінансів України видало наказ № 4 «Про внесення зміни до пункту 1 розділу V Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень», який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 р. за № 98/37434

Так, пункт 1 «Підготовка матеріалів для звернення до суду контролюючого органу щодо:…» розділу «V. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів»  Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 року за № 786/30654, доповнити новим абзацом такого змісту: «встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України.».

Так, Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей 283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

(!!!) Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

 – у сумі, що перевищує один мільйон гривень;

 – що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Обмеженням для застосування такого заходу є наявність зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Повноваження щодо виконання тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України покладено на контролюючі органи за основним та неосновними місцями податкового обліку платника податків, що має податковий борг, який відповідає наведеним вище критеріям.

Згідно інформаційного повідомлення Головного управління ДПС у Черкаській області Законом від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Кодекс адміністративного судочинства України доповнено новою статтею  2892, що визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян на виїзд за межі території України, а саме:

 - позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента;

 - зазначені адміністративні справи розглядаються судом протягом 48 годин з дня подання заяви;

 - апеляційні скарги можуть бути подані в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду та розглядаються апеляційним судом у десятиденний строк;

 - за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України судовий збір не справляється (згідно змін, внесених до статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

ВАЖЛИВО: Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України здійснюється за таких підстав:

 - погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження;

 - отримання у встановленому законодавством порядку інформації про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника;

 - отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника.

Інформація про закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин для такого закінчення:

 - надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

 - розміщується в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Виключенням у застосуванні цього інструменту є: існування зобов’язання держави щодо повернення боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

ВИСНОВОК: Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.

 

Матеріал по темі: "Скорочено строки звернення до суду при оскаржені ППР"

 

 Теги: податковий борг, тимчасове обмеження, заборона виїзду за кордон, податковий керуючий, керівник юридичної особи, постійного представництва нерезидента, реєстрі керівників платників податків, Адвокат Морозов


28/04/2022

Перевірка на доброчесність в Бюро економічної безпеки України

 



Перевірка на доброчесність (моделювання ситуації, моніторинг способу життя) в Бюро економічної безпеки України

Бюро економічної безпеки України 19.11.2021 р. видало наказ №19 «Про затвердження Порядку здійснення перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя працівників Бюро економічної безпеки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 р. за № 94/37430.

Перевірка на доброчесність - комплекс заходів, які здійснюються уповноваженим підрозділом БЕБ і полягають у збиранні, аналізі та перевірці даних, які свідчать про моральні, ділові та професійні якості працівника. В подальшому вказана  інформації буде мати обмежений доступ та зберігатися уповноваженим підрозділом БЕБ, а працівникам буде заборонено розголошувати інформацію щодо результатів (матеріалів) таких перевірок. 

(!!!) Доступ до результатів проведення перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя працівника мають Директор БЕБ та працівники уповноваженого підрозділу.

Декілька з видів перевірки заслуговують на більш ретельну увагу, зокрема: 

  • моделювання ситуації - превентивний захід щодо запобігання корупції в БЕБ, який полягає у створенні ситуації, в якій працівник продемонструє чітке додержання Законів України «Про запобігання корупції», «Про Бюро економічної безпеки України», «Про державну службу» та відданість принципам діяльності БЕБ;
  • моніторинг способу життя працівника - це комплекс організаційних та аналітичних заходів, які здійснюються уповноваженим підрозділом і полягають у встановленні реального рівня життя, наявності та реальної (ринкової) вартості майна (активів) і доходів працівника, аналізі співвідношення рівня життя працівника його доходам і перевірці відповідності між даними моніторингу та наявною в БЕБ інформацією;

Так, моделювання ситуацій здійснюється за результатами доповіді Директору БЕБ за погодженням керівника уповноваженого підрозділу на підставі доповідної записки працівника цього підрозділу, який отримав інформацію, що свідчить або може свідчити про недоброчесну поведінку працівника.

Моделювання ситуацій з метою притягнення працівника до кримінальної або адміністративної відповідальності заборонено. Результати моделювання ситуацій не можуть бути підставами для початку кримінального провадження та провадження у справі про адміністративне правопорушення

В свою чергу моніторинг способу життя здійснюється з метою встановлення відповідності інформації, зазначеної у декларації, що подається працівником відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», наявному майну, одержуваним доходам, рівню життя працівника.

Вибірковий моніторинг способу життя здійснює уповноважений підрозділ на підставі інформації, яка містить відомості про можливу невідповідність рівня життя працівника зазначеним у декларації відомостям, отриманої:

  • від фізичних та/або юридичних осіб;
  • із засобів масової інформації;
  • з інших відкритих джерел інформації (у тому числі соціальних мереж), яка містить відомості про можливу невідповідність рівня життя працівника, задекларованим ним майну і доходам.

При отриманні звернення, яке може містити відомості про невідповідність рівня життя працівника зазначеним у декларації відомостям, уповноважений підрозділ повідомляє заявника про початок здійснення моніторингу способу життя або про відмову в здійсненні такого моніторингу, а за його вимогою - про результати.

Моніторинг способу життя працівника проводиться за результатами доповіді Директору БЕБ, на підставі резолюції керівника відповідного підрозділу на доповідній записці про необхідність проведення моніторингу.

Таким чином, з метою встановлення відповідності/невідповідності рівня життя працівника уповноважений підрозділ здійснює комплекс заходів, направлених на встановлення фактичних даних стосовно витрат працівника та/або членів його сім’ї щодо:

  • придбання, користування, володіння, розпорядження майном, майновими правами;
  • придбання, користування, володіння, утримання нерухомого та рухомого майна;
  • наявності рахунків, обслуговування таких рахунків і кредитних зобов’язань (у тому числі рахунків, відкритих у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності членів сім’ї працівника);
  • витрат на хобі, відпочинок, освіту, оплати товарів, робіт та послуг для себе, членів сім’ї та третіх осіб.

ВИСНОВОК: На думку автора, вище перелічені види перевірок дозволять «уповноваженому підрозділу» та керівнику БЕБ постійно моніторити ситуацію та контролювати «доброчесність» своїх працівників, однак постає питання: «Хто буде контролювати Директора БЕБ?» (адже відомо, що риба псується з голови…).


Діяльність нотаріусів в умовах воєнного стану

 



Вчинення нотаріальних дій щодо нерухомого майна, іпотеки, спадкування, видачі довіреностей та ін. з урахуванням заборон в умовах воєнного стану

19 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», якою внесенні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стануˮ (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. 209).

Установити, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон):

1) незавершені нотаріальні дії а) за зверненням громадянина Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, б) юридичної особи, утвореної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, зупиняються;

2) у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина Російської Федерації, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії(!!!) Вказане не поширюється на нотаріальні дії із засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого;

3) посвідчення довіреностей (крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва або майновими правами щодо майбутнього нерухомого майна (далі — нерухоме майно), коштами на рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також транспортними засобами на строк більше трьох місяців, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа), засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса. Для перевірки дійсності довіреності, посвідченої на білих аркушах паперу, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

4) у разі виникнення загрози бланкам або печатки приватного або державного нотаріуса бланки підлягають невідкладному знищенню;

5) дозволяється передача спеціальних бланків нотаріальних документів між нотаріусами, у тому числі поза межами нотаріального округу,

6) нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися (далі — нотаріальні дії щодо цінного майна), здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

7) вчинення нотаріальних дій щодо цінного майна нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що входить до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, забороняється;

8) забороняються нотаріальне засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 52 Прикінцевих положень Закону України “Про іпотекуˮ;

9) забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності;

10) забороняється нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи — відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності;

11) нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у м. Києві або Київській області. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташовано у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору;

12) Забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими;

13) Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини;

14) В умовах воєнного стану довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.

ВИСНОВКИ (узагальнено):

  • Незавершені нотаріальні дії за зверненням громадянина чи юридичної особи Російської Федерації зупиняються, а у разі звернення нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії, крім засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого;
  • Посвідчення довіреностей, крім на право розпорядження майном та коштами здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу;
  • Нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу, виділу нерухомого/цінного майна здійснюється виключно нотаріусами, затвердженими у переліку Міністерством юстиції України;
  • Забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна;
  • Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна;
  • Забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими;
  • На час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється;
  • В умовах воєнного стану довіреності можуть посвідчуватися командиром (начальником) воєнізованих формувань, а начальник табору може посвідчувати заповіт військовополоненого.


Матеріали по темі:

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: вчинення нотаріальних дій, нотаріус, реєстр,  нерухомого майна, іпотеки, спадкування, видача довіреностей,  посвідчення заповітів, цінних паперів, кредитний договір, воєнний стан, Адвокат Морозов


Виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі в умовах воєнного стану

 



Виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі в умовах воєнного стану на нотаріально НЕ посвідченому кредитному договорі

19 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», якою затвердив зміни, що внесенні до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р.  № 1172, а саме: розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносинˮ переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів виключив.

Так, Постановою КМУ № 1172 передбачено конкретний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

А виключений розділ Постанови стосувався «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та передбачав, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов’язання боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

ВАЖЛИВО: Отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису має перевірити: безспірність заборгованості, факт, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, (!!!) раніше мав бути оригінал договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків його погашення.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р.  та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 р. (діють до дня припинення чи скасування воєнного стану): забороняється вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду була висвітлена ще до війни, а саме 21 вересня 2021 року в рамках справи № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21 (ЄДРСРУ № 100428590).

ВИСНОВОК: Вчинення виконавчого напису нотаріусом в умовах воєнного стану можливе лише на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору, лише при  наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та з дотримання строків звернення.

 

Матеріал по темі: «Виконавчий напис нотаріуса на нотаріально НЕ посвідченому кредитному договорі»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: виконавчий напис нотаріуса, безспірність заборгованості, строк звернення, позовна давність, підтвердження безспірності заборгованості, визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, судова практика, Адвокат Морозов


27/04/2022

Альтернативна (невійськова) служба для віруючих під час воєнного стану

 



Примусова мобілізація для вірян та право віруючих на альтернативну (невійськову) службу під час воєнного стану

Ч. 2 ст. 17 Конституції України встановлює, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Стаття 65 Конституції України вказує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Між тим, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

ВАЖЛИВО: Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не конкретизує випадків заміни виконання одного обов’язку іншим з мотивів переконань.

В свою чергу ч. 4 ст. 35 Конституції України наголошує, що у разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Вказане право також продубльовано у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Між тим, право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю (ст. 3 Закону): 1) особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, 2) документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та 3) стосовно яких прийнято відповідні рішення (ч. 1 ст. 4 Закону).

Примітка:

  • Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій ухиленням від призову за мобілізацією (Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі №183/6316/14);
  • Зобов’язання у судовому порядку відповідного органу розглянути письмову заяву призовника у направленні його на альтернативну (невійськову) службу (Херсонський окружний адміністративний суд від 23 липня 2019 р. по справі №  540/1110/19)

А для вирішення питань проходження альтернативної служби Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями можуть утворюватися відповідні допоміжні органи у справах альтернативної служби (ст. 7 Закону).

Окрім вищевказаної нормативної бази існують конкретизуючи нормативно – правові акти:

  • Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 р. N 2066;
  • Перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1795;

Необхідно наголосити, що 21.04.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року  № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З урахуванням вказаного вище та враховуючи той факт, що воєнний стан продовжено, то обмеження прав і свобод людини і громадянина під час воєнного стану, які визначені п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" залишаються незмінними, а саме: «У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"».

ВАЖЛИВО: Отже, право вірян  на свободу світогляду і віросповідання (це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність), передбачене ч. 1 ст. 35 Конституції України, вищевказаним Указом необмежене.

Тому де-юре  віруючи, які в силу своїх релігійних (можливо з мотивів інших переконань) не можуть захищати державу зі зброєю у руках, мають право на альтернативну (невійськову) службу навіть під час воєнного стану!!!

Втім є ВЕЛИКА ПРАВОВА ПРОГАЛИНА, а саме у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проходження альтернативної служби військовозобов’язаними в особливий період законодавцем не встановлюється.

А стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік випадків, коли військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, однак жодного слова про альтернативну (невійськову) службу в ній не ведеться…

Актуальність цієї проблематики для України підтверджує і практика Європейського Суду з прав людини: справи «Баятян проти Вірменії» (Велика плата ЄСПЛ), «Бухаратян проти Вірменії», «Цатурян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчєп проти Туреччини». Саме на підставі цих справ, в умовах недосконалості чинного законодавства, українські суди виносять рішення на користь конституційних прав віруючих громадян України. На сьогодні ці спірні питання, які стають предметом розгляду національних судів, можуть трактуватися як порушення Європейської Конвенції з прав людини.

ВИСНОВОК: Отже, підсумовуючи вищевказане вбачається, що Верховна Рада України повинна законодавчо врегулювати порядок проходження альтернативної (невійськової) служби громадянами під час мобілізації в особливий період та воєнний час.

 

Матеріал по темі: «Продовженовоєнний стан в Україні»

 

 «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 



Теги: альтернативна служба, невійськова служба, віруючий, військовий обов’язок, военная служба, переконання, зброя до рук, воєнна служба для віруючих, військова служба для вірян, мобілізація, воєнний стан, ЄСПЛ, Баятян проти Вірменії, Адвокат Морозов

 

 


26/04/2022

Пільгове розмитнення та самостійне декларування автомобілів

 


Порядок самостійного, без залучення митного брокера, декларування ввезених на митну територію України автомобілів в період дії воєнного стану

Роз’яснення Уповноважений Верховної Ради України з прав людини щодо самостійного електронного декларування легкових автомобілів громадянами при ввезені їх без сплати митних платежів

Від 15 квітня 2022 року громадяни можуть самостійно декларувати легкові автомобілі при ввезені їх без сплати митних платежів у Особистому кабінеті на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Спрощення процедури заповнення митної декларації запроваджене з метою зменшення черг на кордонах, які сформувалися внаслідок активного використання громадянами наданого їм права на безмитне ввезення з-за кордону більшості категорії автомобільних транспортних засобів, відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану».

20 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 330 «Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану»:

  • спрощений спосіб, який передбачає, що митний контроль та митне оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для морського, автомобільного та залізничного сполучення, здійснюється без справляння митних платежів, у тому числі податку на додану вартість, акцизного податку, ввізного мита, шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації без проведення митного огляду, без застосування фітосанітарного контролю, заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю) безпосередньо у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний та митний кордон України (далі — спрощений спосіб).

Суб’єкт господарювання або громадянин, який прийняв рішення про застосування спрощеного способу, подає Державній митній службі відповідну заяву за формою, встановленою Державною митною службою, в паперовій або електронній формі.

(!!!) Заява в паперовій формі подається безпосередньо у пункті пропуску через митний кордон або до відповідної митниці.

Отже, відтепер громадяни, які вирішили самостійно, без залучення митного брокера, декларувати свої легкові автомобілі для їх розміщення в митний режим імпорту зі звільненням від сплати митних платежів можуть використовувати наступний алгоритм:

  • увійти до Особистого кабінету на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;
  • зайти в розділ «Громадянам» – обрати підрозділ «Ввезення легкового автомобіля» – залишити активну позначку «Оформлення без сплати платежів за законом 2142-IX»;
  • заповнити та подати попередню митну декларацію.

(!!!) Слід зазначити, що для заповнення попередньої декларації не потрібно обирати «Код місця митного оформлення», оскільки попередні митні декларації без резервування митних платежів оформлюються автоматично, без залучення посадової особи митниці.

Також, під час заповнення попередньої декларації не потрібно додавати скан копії документів та розраховувати митні платежі.

Після оформлення попередньої декларації декларант може завозити автомобіль в Україну через будь-який з пунктів пропуску тієї митниці, яка була зазначена ним в декларації як митниця ввезення.

ВАЖЛИВО: Слід враховувати, що Україна обмежила пункти розмитнення авто ввезене для особистих потреб, виключно до наступних: 

  • На польському кордоні: "Угринів", "Грушів", "Смільниця", "Устилуг";
  • На словацькому кордоні: "М. Березний";
  • На угорському кордоні: "Давінкове", "Косіно". 

Обмеження почали діяти з 00:00 25 квітня 2022 р.

Необхідно пам’ятати, що декларант зобов’язаний подати у 45 денний термін додаткову декларацію з дня оформлення попередньої декларації, яка повинна містити скан копії (або фотографії) всіх необхідних документів, до яких відносяться:

1) договір купівлі-продажу, міни чи дарування або документ, який його замінює: оформлений на відповідних бланках і завірений печаткою підприємства (організації) рахунок-фактура (інвойс) тощо, в якому зазначено ПІБ особи, якій продано транспортний засіб, дату його продажу, ідентифікаційні ознаки транспортного засобу (номери шасі (рами), кузова (ідентифікаційний номер – VIN), марка, модель, рік виготовлення);

2) реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави) з відмітками або відомостями про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

3) документ про підтвердження відповідності транспортного засобу екологічним нормам (сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню);

4) договір або доручення, що наділяє правом уповноважену особу вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей (у разі ввезення транспортного засобу не його власником);

5) паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону, та/або паспорт громадянина (посвідчення особи) з відміткою про місце проживання в Україні; посвідка чи інший документ про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном;

6) довідка про присвоєння РНОКПП (за наявності);

7) експертний висновок (у разі неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу відповідно до реєстраційних документів та його класифікації згідно з УКТЗЕД);

8) будь-який документ, оформлений митним органом під час пропуску транспортного засобу через митний кордон України.

Необхідно зазначити, що додаткова декларація заповнюється у звичайному порядку з тією різницею, що митні платежі нараховуються умовно та не підлягають сплаті. Разом із тим, потрібно обрати підрозділ митного оформлення, в який буде пред’явлено автомобіль.

Заповнення та подання митниці декларації, як і в звичайному порядку, завершується її підписанням КЕПом (електронним підписом) декларанта. 

 

P.s. Однак зазначені спрощення не скасовують вимоги щодо необхідності підтвердження відповідності транспортних засобів екологічним нормам згідно з положеннями Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» від 06 липня 2005 року № 2739-IV (із змінами).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів таким вимогам, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб.

 

Матеріал по темі: «Ввезення авто на митну територію України без сплати податків»

 


«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 


Теги: пільгове розмитнення авто, самостійне декларування, митний брокер, митниця, електронне декларування, митні платежі, легкові автомобілі, Євро-2, ввезення авто без сплати податків, звільнення від оподаткування, євробляха, митниця, Адвокат Морозов

 


Підвищення кваліфікації Адвоката 2023 р.

Сертифікат підвищення кваліфікації Адвоката 2023 р.