Зміна черговість одержання
спадкоємцями за законом права на спадкування та підстави для усунення від
спадкування
19
травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
453/968/17, провадження № 61-17623св19 (ЄДРСРУ № 89345639) досліджував
питання щодо зміни черговість одержання спадкоємцями за законом права на
спадкування та підстави для усунення від спадкування.
Статтею
15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже,
стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або
оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням
його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або
частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві,
викликана поведінкою іншої особи.
За
правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини,
які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх
вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно
до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно
зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки,
що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися
внаслідок його смерті.
Статтею
1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на
спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує
право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення
їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її
прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно
до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають
діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після
його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно
зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають
рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з
боку матері.
Статтею
1263 ЦК України визначено, що спадкоємцями третьої черги є рідні дядько та
тітка спадкодавця, тобто рідні (повно рідні або неповно рідні) брати та сестри
батьків спадкодавця. Племінники не належать до спадкоємців за законом третьої
черги, а спадкують за правом представлення, рівно як і діти рідного дядька та
тітка спадкодавця, тобто двоюрідні брати та сестри спадкодавця.
Стаття
1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці
за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга
спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності
спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,
неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків,
встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Черговість
одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена
нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після
відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере
у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у
спадщині (частина перша статті 1259 ЦК України).
Фізична
особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду
одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право
на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася,
матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через
похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга
статті 1259 ЦК України).
Отже,
черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між
спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або
на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).
Судовий
порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову
спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо
закликаються до спадкування. Право
на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці
за законом.
Підставами
для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів,
встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто
надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації,
поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання
будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має
матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт
квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5)
безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна
самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою
хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти
вищезазначених обставин.
У
зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності
сторін до спадкоємців за законом різних черг.
Зміна
черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на
спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а
не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із
спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги,
до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК України.
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має
застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру
поведінки відповідача.
Згідно
частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена
від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона
ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку
хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під
безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми
силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально
самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує
стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення
особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в
умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку
забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з
винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його
виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Крім
того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги
від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець
матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
При
цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення
сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при
можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба
спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності
зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути
усунутий від спадкування.
Аналогічні
висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 371/139/18 (провадження № 61-5201св19), у справі
№ 520/5083/16-ц (провадження №
61-47518св18), від 08 квітня 2020 року у справі №
553/1443/17 (провадження № 61-15264св19), від 17 березня 2020 року у
справі № 676/6852/17 (провадження №
61-17477св19), від 02 березня 2020 року у справі №
133/1625/18 (провадження № 61-1419св20); у постанові Верховного Суду у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19
червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц
(провадження № 61-14655св18) у постанові Верховного Суду у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року
у справі № 404/2163/16-ц (провадження №
61-15926св18), від 27 березня 2020 року у постанові Верховного Суду у складі
колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/13859/17 (провадження 61-6059св19) та від 17
березня 2020 року у справі № 676/6852/17
(провадження № 61-17477св19).
Матеріал по темі: «Присічний строк пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців»
Немає коментарів:
Дописати коментар