Адвокат Морозов (судовий захист)
Правова (не)можливість оскарження ухвал слідчого судді
про арешт/про відмову в скасуванні арешту з майна в апеляційному порядку під
час досудового розслідування
Частиною другою статті 19 Конституції України
визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право
на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55
Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14
грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на
оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади,
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку,
визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень частини четвертої статті 399
КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна
скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному
порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може
бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового
розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 392 КПК України в
апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках,
передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено
вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно частини третьої статті 309 КПК України скарги
на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них
можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального
законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого
судді про задоволення (задоволення частково) клопотання про скасування арешту
майна, поданого у порядку частини першої статті 174 КПК України.
Вказане узгоджується і з правовою позицією Об`єднаної
палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, у постанові
від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23.
Частина четверта статті 399 КПК України визначає не
право, а обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті
провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які
підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного
конкретного випадку.
Втім згідно з правовою позицією Верховного Суду
України від 23.01.2024 (справа №569/19829/21),
ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому
скасуванні призводить до таких же правових наслідків. Як і ухвала про арешт
майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309
у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого
судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або
про відмову у скасуванні арешту майна.
Втручання в право на мирне володіння майном,
гарантоване ст. 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини є
триваючим процесом, судовий контроль за яким здійснює слідчий суддя (п. 18 ч. 1
ст. 3, ч. 2 ст. 33-1 КПК).
Арешт майна є триваючим втручанням, тому навіть
правильне рішення про арешт майна може з часом втратити свою обґрунтованість в
результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували, або
виявлення чи виникнення нових обставин.
Саме після повернення Об`єднаною палатою Касаційного
кримінального суду касаційної скарги для розгляду Перша судова палата
Касаційного кримінального суду постановила ухвалу від 23.01.2024 у справі №569/19829/21, в якій
зробила висновок, що положення п. 9 ч. 1 ст. 309 у їх взаємозв`язку зі ст. ст.
170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого
судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або
відмову у скасуванні арешту майна.
Більше того, необґрунтована відмова у накладені арешту
на майно може спричинити серйозні наслідки, що може позначитися як на
забезпеченні можливості успішного кримінального провадження, так і на правах
інших осіб, на забезпечення яких спрямований такий арешт.
До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний
Суд у своїй постанові від 26.06.2018 у справі № 657/683/17.
Окрім цього, наразі Конституційний суд України
розглядає справу: «Оскарження ухвал слідчого судді про
арешт майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування»
ВИСНОВОК:
Таким чином, сподіваємося, що Конституційний суд
України прийме остаточне рішення та визнає, що ухвала слідчого судді,
постановлена на підставі ст. 174 КПК, може бути предметом перегляду в
апеляційному порядку.
Матеріал по темі: «Право на оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна»
Теги: оскарження ухвали слідчого судді, арешт майна, зняття
арешту з майна, клопотання про скасування арешту, накладення арешту, апеляційне
оскарження ухвали слідчого суді, власника, судова практика, Адвокат Морозов




