Адвокат Морозов (судовий захист)
Чи зупиняється дія податкового повідомлення рішення
після подання платником податків позову до суду, але до відкриття судом
провадження у адміністративній справі?
Щодо права платника податків оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку
Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі
– ПКУ) визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути
оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах,
протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою
за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів (постанова
Великої Палати Верховного суду від 4 жовтня 2018 року у справі № 800/304/17 (ЄДРСРУ
№ 77286410).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до
адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний
позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх
прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням
строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити
в суді податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення контролюючого
органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
(!!!) При зверненні
платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або
скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається
неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025
у справі № 500/2276/24 вирішувала
питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження
податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового
кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства
України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі
строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення
до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не
стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН;
присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3
місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення
контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає
нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), -
строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56
Податкового кодексу України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про
скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури
досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли
особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
Окрім цього, звертаючись до загальнодоступного
інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України
вбачається, що ДПС відповідаючи на
питання: «Чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про
оскарження ППР в суді?», проявляючи власну ініціативу надає відповідь
«ТАК»! (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31035).
ВИСНОВОК № 1: Підсумовуючи викладене вище вбачається, що платник податків, в установлені
Законом строки, може звернутися до суду за оскарженням рішення контролюючого
органу + письмово повідомити про цей факт податкову (враховуючи завантаженість
адміністративних судів аналогічного роду спорами).
Щодо порядку звернення до суду при оскарженні рішення
контролюючого органу
В судах функціонує Єдина судова
інформаційно-комунікаційна система, а позовні та інші заяви, скарги та інші
визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути
предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають
обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в
день надходження документів (Ч. 1 та 2 ст. 18 «Єдина судова інформаційно-комунікаційна
система» КАС України)
Підсистема «Електронний суд» забезпечує обмін
процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній
формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та
учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
За допомогою сервісу Електронного суду учасники
судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви,
клопотання тощо) в електронному форматі.
Відповідно до норм чинного законодавства, юридичні
особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, виконавці,
арбітражні керуючі, судові експерти та інші юридичні особи, зобов'язані мати
електронний кабінет у ЄСІТС.
11 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/389/24 (ЄДРСРУ № 119649538) вказав, що
відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які
зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких
такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до
Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним
законодавством.
Згідно з вимогами процесуального законодавства, часом
вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом
повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2
ч. 1 ст. 127, п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України; п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, п.
2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Отже, доставка процесуального документа в електронний
кабінет учасника справи в системі «Електронний суд» презюмує таке
вручення/отримання відповідному учаснику, але відлік процесуальних строків
починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ
«Повідомлення», а з дати надходження самих процесуальних документів до
електронного кабінету у розділ «Мої справи».
В свою чергу, ст. 168 КАС України вказує, що позов
пред’являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона
реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно ч. 2 та 8 ст. 171 КАС України суддя відкриває
провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні
підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у
відкритті провадження у справі, а питання про відкриття провадження в
адміністративній справі суддя вирішує протягом п’яти днів з дня надходження до
адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків
позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у
порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про
місце проживання (перебування) фізичної особи.
У постанові від 29.11.2023 по справі № 227/477/21 Верховного
Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
зазначено, що відправлення документа заявником та його отримання судом не
обов`язково є одномоментною подією та може не збігатися у часі; і для
правильного обрахування строку визначальним є саме момент відправлення
відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів.
Ототожнення понять «час реєстрації» та «час подання процесуальних документів» є
необґрунтованим.
ВИСНОВОК № 2: В судах України функціонує система ЄСІТС і кожна
юридична особа публічного і приватного права повинна там бути зареєстрована, а
також зобов’язана подавати/отримувати процесуальні документи за допомого
впровадженої системи.
ЗАГАЛЬНИЙ
ВИСНОВОК: При зверненні платника податків до суду з позовом про
оскарження рішення контролюючого органу через систему ЄСІТС, вважається що
позовна заява є надісланою та фактично зареєстрованою з моменту її подання
засобами електронного зв’язку, а отже грошове зобов'язання, визначене
контролюючим органом, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням
законної сили.
Окрім цього, можна використати рекомендацію ЗіР ДПС та
надіслати відповідне повідомлення контролюючому органу про оскарження ППР в
судовому порядку.
Матеріал по темі: «Строки звернення до суду з позовом про
визнання протиправним ППР»
Теги: оскарження ППР, строк звернення до суду,
спеціальні процесуальні строки, 1095 днів, один місяць, три місяці, оскарження податкових
повідомленьрішень, нарахування грошових зобовязань, судова практика, Адвокат
Морозов




