Право оскарження судового
рішення особою, яка не була учасником судового провадження
05
травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 910/9254/18
(ЄДРСРУ № 89060477) досліджував питання щодо права на оскарження судового
рішення особою, яка не була учасником судового провадження.
За
правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або)
обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом
випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно
до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або)
обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої
інстанції. Тобто частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи
подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір
про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження
про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних
правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Одночасно
вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на
апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники
справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення
прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від
оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі
особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або
безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв:
вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий
правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Згідно
з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції
закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її
права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання
про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
За
таких обставин чинний Господарський процесуальний кодекс України передбачає
необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового
зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським
судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним
судовим рішенням.
Якщо
скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його
права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що
рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання,
виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для
розгляду апеляційної скарги.
Особа,
яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України,
повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси
та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не
ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в
якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або
резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про
які саме.
Слід
враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або)
обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в
мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та
(або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав
про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий
зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Зазначене
узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від
19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від
03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від
25.10.2019 у справі № 910/16430/14.
Таким
чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає
оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише
після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у
якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку
встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та
питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої
інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в
останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення
суду.
Відповідний
правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного
Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №
910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №
911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №
5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16,
від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від
06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від
16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019
у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10.
ВИСНОВОК: Отже, якщо скаржник не є учасником справи,
права цієї особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її
права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не
вирішувалися, то така особа не наділена процесуальним правом на апеляційне
оскарження прийнятих судових рішень.
Аналогічна
правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду від 27 лютого 2020 року у справі № 916/2878/14 (ЄДРСРУ № 87929491), від 19
лютого 2020 року у справі № 62/112
(ЄДРСРУ № 87711896)
Теги:
право на апеляційне оскарження, рішення суду, не учасником справи, провадження,
відкриття апеляційного провадження, оскарження судового рішення, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар