Компенсація шкоди за знищене/пошкоджене нерухоме майно внаслідок вторгнення РФ

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Уряд розробив Порядок компенсації шкоди за знищене або пошкоджене нерухоме майно внаслідок військовою агресією Російської Федерації

26 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» № 380.

Вказаною Постановою запроваджено збір та облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, нерухоме майно громадян України з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав фізичних осіб, а також затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (надалі – «Порядок»).

І найважливіше, Постановою установлено, що після набрання чинності Законом України «Про врегулюваннявідносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідокбойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресієюРосійської Федерації», інформаційне повідомлення, подане відповідно до цієї постанови, прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені обʼєкти нерухомого майна.

(!!!) Дія цього Порядку поширюється на громадян України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Терміни вживаються в такому значенні:

1) знищене нерухоме майно — квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки, які знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним;

2) пошкоджене нерухоме майно — квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

Відповідно до п. 4 Порядку  інформаційне повідомлення може бути подане:

1) самостійно особою:

• засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія);
• з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 цього Порядку.

П. 5 Порядку передбачає, що подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Інформаційне повідомлення має містити:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія);

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4) відомості про нерухоме майно:

• тип об’єкта нерухомого майна (квартира, інші житлові приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок);
• реєстраційний номер нерухомого майна згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
• загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
• адреса (місцезнаходження) нерухомого майна;
• інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

Примітка: Інформація, про нерухоме майно зазначена у підпункті 4 цього пункту, отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

Для подання інформаційного повідомлення необхідно: 

• встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії;
• заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

З урахуванням зазначеного, сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (п. 9 Порядку), про що особа отримує інформаційне повідомлення (п. 12 Порядку).

 

Матеріал по темі: «Грошовакомпенсація за зруйноване житло внаслідок збройної агресії РФ»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов

Грошова компенсація за зруйноване житло внаслідок збройної агресії РФ

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Механізми грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Варіант № 1 «Портал «Дія»»:

Пошкоджене (зруйноване) майно - майно, яке внаслідок обставин, пов'язаних із збройною агресією, частково втратило свої споживчі властивості та економічну цінність, що обмежує його використання за призначенням (при цьому таке майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням) (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»). 

Прийняття рішення про надання грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації:

Ідентифікатор послуги: 01746	Інформація про послугу: Постраждалі, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, мають право на отримання грошової компенсації після проведення обстеження житла. Для того, щоб отримати компенсацію потрібно звернутись до органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації за місцем розташування зруйнованого житла.
Строк: до 30 днів
Вартість: Безкоштовно

Як замовити послугу: Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Де отримати: військово-цивільна адміністрація; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

• Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
• Копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
• Копія одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства);
• Нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.

 Примітка:

Протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви заявник отримує повідомлення про рішення та дату проведення обстеження житла (яке здійснюється у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття такого рішення).

Протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження безоплатно заявник отримує від органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації:

• акт обстеження житла;
• довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Наступник кроком необхідно зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права власності на зруйноване житло.

Для цього слід звернутися до державного реєстратора та подати:

• акт обстеження житла;
• документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна.

Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, додатково подають другий пакет документів органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів:

1) заяву у довільній формі про виплату грошової компенсації. У заяві зазначаються реквізити банківської картки (карткового рахунка у банку), на яку (який) перераховується компенсація, та зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільних адміністрацій населених пунктів;

2) копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;

3) копію акта обстеження житла;

4) інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.

Протягом 3 робочих днів з дати прийняття постраждалому надсилається рішення щодо надання (із зазначенням розміру) або відмови в наданні грошової компенсації.

Результат та способи отримання результату:

• Рішення про надання грошової компенсації
• Рішення про відмову у наданні грошової компенсації.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Рішення приймається протягом десяти робочих днів з моменту отримання списку постраждалих (з продовженням строку до 30 днів).

Органи, до яких оскаржується: Окружний адміністративний суд

Нормативні документи:

• Постанова КМУ від 02.09.2020 №767 "Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації".

 

Варіант № 2: Звернення до суду України, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду

Реституція - відновлення права власності чи іншого речового права, порушеного внаслідок збройної агресії, в обсягах, що відповідають змісту такого права до його порушення (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»).

З метою фіксації факту руйнування майна, для подальшого отримання компенсації (в тому числі і при зверненні до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду) необхідно мати наступні документи:

• правовстановлюючі документи на майно, технічний паспорт;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за можливості);
• в разі пожежі, аварійного стану – Акт Державної служби з надзвичайних ситуацій;
• в разі функціонування місцевої (військово – цивільної) адміністрації – Акт обстеження житла;
• фото та відео фіксацію руйнувань з прив’язкою до місцевості та з наявністю «крупних та детальних планів»;
• письмові пояснення свідків руйнування (або ініціали та контакти свідка для зв’язку);
• статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу, руйнування, пошкодження (в разі наявності).
• Акт оцінки майна або висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
• зареєстрована заява до правоохоронних органів (з нижчепереліченими копіями) за статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Примітка:

(!!!) Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна (ч. 10 ст. 86 Кодексу Цивільного Захисту України), але… не більш як 300 тис. гривень за один об'єкт зруйнованого житла (п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. N 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»).

Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідачами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України (не виключно, що судова практика буде змінюватися й відповідачем буде держава агресор, адже до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

За для визначення розміру шкоди завданої майну або вартості його відновлення, в судовому процесі залучається експерт і проводиться судова будівельно-технічна експертиза.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

(!!!) На вимоги про захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком збройної агресії, позовна давність не поширюється.

Після вичерпання національних засобів захисту слідує звернення до Європейського суду з прав людини (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення). Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика: 

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (ЄДРСРУ № 86310215);
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц;
• Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії";
• Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії";
• Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану".

 

Матеріал по темі: «Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 767, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Кримінальна відповідальність за фото та відеозйомку переміщення Збройних сил України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Прийнято Закон про заборону фото та відеозйомки переміщення Збройних сил України та переміщення міжнародної гум допомоги в умовах воєнного стану

24.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому  розповсюдженню інформації про направлення, переміщення міжнародної  військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану» №2160-ІХ.

Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що ряд громадян України, іноді необдумано та небезпечно здійснюють допомогу ворогу шляхом розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, а також інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України.

Даний Закон покликаний запобігти вчиненню відповідних злочинів та передбачити інші відповідні покарання для осіб, які навмисне та незаконне розповсюджують інформацію про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, а також інформацію про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за відповідні діяння.

З урахуванням вказаного вище, Розділ 1 Особливої частини "Злочини проти основ національної безпеки України"  Кримінального кодексу України доповнили статтею 114-2 такого змісту: «Несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану»

1.  Розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, або без отримання письмового дозволу Генерального штабу Збройних сил України на її розповсюдження, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Розповсюдження інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, або без отримання письмового дозволу Генерального штабу Збройних сил України на її розповсюдження, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років».

ВИСНОВОК: Вказаний Закон прийнято з метою встановлення справедливого покарання для осіб, які здійснюють навмисне та незаконне розповсюдження інформації  про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, а також інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України (на превеликий жаль, вказане чітко прослідковується на прикладі ТЦ «Ретровіль» м. Київ).

Матеріал по темі: «Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу у воєнний час»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

Теги: заборона фото, заборона відеозйомки, кримінальна відповідальність, переміщення ЗСУ, розташування воєнних, військова допомога, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Взаємовідносини працівника і роботодавця в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості організації трудових відносин та захист прав та інтересів Працівника і Роботодавця в умовах воєнного стану

15.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, який набрав чинності 24.03.2022 р.

Вказаний Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

ВАЖЛИВО: На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України і не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом (ч. 2, 3  ст. 1 Закону).

Особливості укладення трудового договору:

• У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору;
• умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
• роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Особливості переведення та зміни істотних умов праці:

• Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії) з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою;
• Умови трудового законодавства щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:

У разі існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Робочий час та часу відпочинку:

• Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень;
• П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення);
• (!!!) Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;
• Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Кадрове діловодство:

Кадрове діловодство визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Робота в нічний час:

Не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Залучення до роботи деяких категорій працівників: 

• Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
• Працівники, які мають дітей (крім випадків – читай вище), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.

Оплата праці:

Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором, однак роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, разом з цим вказане не звільняє його від обов’язку виплати заробітну плату.

Колективний договір:

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Відпустки:

• Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, однак роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
• Роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Призупинення дії трудового договору:

• Дія трудового договору може бути призупинена (за повідомленням кожної із сторін в доступний спосіб), однак призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин;
• Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

ВИСНОВОК: Даний Закон необхідний для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, а також захисту прав та інтересів Працівника і Роботодавця.

 

Матеріал по темі: «Захистправ дітей на період надзвичайного або воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

Теги: працівник, роботодавець, оплата праці, відпустка, робочий час, трудовий договір, робота у нічний час, звільнення, призупинення, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Захист прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою спростив процедуру усиновлення, опіки та піклування над дітьми що залишилися без батьківського піклування

22 березня 2022 р. Кабінетом Міністрів України  прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану» № 349.

Вказаною постановою внесені зміни до пункт 2 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 зокрема про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану до дитячого будинку сімейного типу можуть влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у дитячому будинку сімейного типу.

Окрім цього, Положення про прийомну сім’ю доповнено другим пунктом про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі,  що  добровільно  за плату взяла на виховання та спільне проживання   від   одного   до   чотирьох  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського піклування (абз.1 п. 2 Положення).

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування (абз. 2 п. 2 Положення).

Рішення   про   утворення  прийомної  сім’ї  приймається районною,  районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим  органом  міської  ради   на  підставі  заяви сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, за поданням відповідного висновку служби  у справах дітей про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням  рекомендації  центру соціальних служб за результатами проходження  курсу  навчання  з  виховання  дітей-сиріт  та дітей, позбавлених  батьківського  піклування (п. 5 Положення).

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі (п. 14 Положення).

Кандидати  у  прийомні  батьки  подають  до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

• заяву кандидатів  у  прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї  із  зазначенням  інформації  про  наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
• копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні  батьки  та  членів  сім’ї,  які  проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
• висновок про  стан  здоров’я  заявника  за  формою  згідно з додатком  5  до  Порядку  провадження органами опіки та піклування діяльності,  пов’язаної  із  захистом  прав дитини ( 866-2008-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
• довідку про  доходи  потенційної  прийомної сім’ї за останні шість  місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і  доходи  (про  сплату  податку  на  доходи  фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
• довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
• довідку про  наявність  або  відсутність  судимості,  видану територіальним  органом  з  надання сервісних послуг МВС за місцем проживання  заявника  (для  кожного  заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію документа,  що  підтверджує  право  власності на житло кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про   проходження   курсу   навчання   з  виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом  із  кандидатами  у  прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї,   засвідчену   нотаріально   або   написану  власноручно  в присутності   посадової  особи,  яка  приймає  документи,  про  що робиться  позначка  на  заяві  із  зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Окрім цього, відповідно до п. 79 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”  під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
• довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Діяˮ.

У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

 

Матеріал по темі: ««Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни»»

  

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

Теги: опіка, піклування, усиновлення, діти сироти, процедура усиновлення, органи опіки, воєнний стан, Адвокат Морозов