Правовий статус іпотекодержателя та співіпотекодавця при поділі спільного
майна подружжя, що перебуває в іпотеці
03 липня 2023
року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
523/8641/15, провадження № 61-9085сво21 (ЄДРСРУ № 112058226) досліджував
питання щодо правового статусу іпотекодержателя та співіпотекодавця при поділі
спільного майна подружжя, що перебуває в іпотеці.
Щодо
поділу майна подружжя
Основні
законодавчі положення щодо правового режиму майна подружжя полягають у
наступному.
Майно, набуте
подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не
встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Відповідно до
частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу,
належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно
від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього
господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 63 СК
України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння,
користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної
власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У разі
відсутності між подружжям шлюбного договору, правовий режим їхнього майна
визначається положеннями сімейного законодавства, згідно з яким подружжя не
може односторонньо змінювати встановлений законом правовий режим на власний
розсуд. Проте подружжя не позбавлене права вчиняти будь-які дії щодо придбаного
за час шлюбу майна, у тому числі і поділити його між собою у будь-яких частках.
Головним принципом прав подружжя на майно є принцип спільності всього майна,
набутого за час шлюбу.
Зазначені
висновки узгоджуються також із Рішенням Конституційного Суду України від 19
вересня 2012 року у справі № 17-рп/2012 за
конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного
тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України.
У разі
визначення часток у спільній сумісній власності за рішенням суду за позовом одного із подружжя (співвласника) спільна сумісна власність
подружжя припинена шляхом перетворення у спільну часткову власність. Тобто
колишнє подружжя залишаються співвласниками майна, що є частковою спільною
власністю, право власності до іншої особи не перейшло, а змінено вид
спільної власності.
У разі
задоволення позову одного з подружжя про визнання права на частку в праві
спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише
згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає
співіпотекодавцем. Рішення суду про визнання права на частку в
праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, є підставою для
внесення до державного реєстру запису про те, що така особа є
співіпотекодавцем.
Щодо
Закону України «Про іпотеку» й майна подружжя, переданого в іпотеку
Відповідно до
статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення
виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і
користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі
невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення
своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами
цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною п`ятою
статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний
характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного
зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Стаття 17
Закону України «Про іпотеку» містить перелік підстав припинення іпотеки, який
не є вичерпним, але інші підстави, які не зазначені у цьому переліку, у
будь-якому випадку мають бути передбачені цим Законом.
(!!!) Серед підстав припинення іпотеки відсутній юридичний
факт визнання права на частку в праві спільної власності на майно, що перебуває
у спільній сумісній власності.
Статтею 23
Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності
(права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої
особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є
дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку,
якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус
іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним
договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права
власності на предмет іпотеки.
Наслідки
переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, зазначені у
статті 23 Закону України «Про іпотеку», виникають лише у разі зміни суб`єкта
права власності (особи власника). Оскільки внаслідок поділу спільної сумісної
власності зміни власника (переходу права власності) не відбулося, а спільна
сумісна власність трансформувалася у спільну часткову власність тих самих
співвласників, тому відсутні підстави для застосування статті 23 Закону
України «Про іпотеку».
Щодо
процесуального статусу іпотекодержателя у справі про поділ майна подружжя
Сторонами у
цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК
України).
Сторони у
цивільному процесі - це особи, правовий спір яких вирішується у суді, які мають
юридичну заінтересованість у результатах справи, наділені комплексом цивільних
процесуальних прав та обов`язків, необхідних для захисту своїх прав та законних
інтересів, а також для здійснення судової діяльності (див.: Курс цивільного
процесу : підручник / В. В. Комаров , В. А. Бігун , В. В. Баранкова та
ін.; за ред. В. В. Комарова. - Х.: Право, 2011. - С. 295).
У справі, яка
переглядається, виник спір між подружжям щодо поділу майна подружжя шляхом
визнання права на частку в праві спільної власності на майно, унаслідок
чого спільна сумісна власність трансформувалася у спільну часткову із
визначенням ідеальних часток. Матеріально-правову і процесуальну
заінтересованість у результаті справи мають лише сторони цієї справи.
Отже, іпотекодержатель
не може бути у цій справі стороною, зокрема, співвідповідачем.
Разом з тим,
іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим
майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений
у правомочності самостійно розпоряджатися нерухомим майном. Особливістю цього
виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою
відбувається незалежно від зміни власника такого майна.
Застосування
наведених вище норм Закону України «Про іпотеку» можливе за умови зміни
суб`єктного складу матеріально-правового іпотечного правовідношення. До такого
результату призводить припинення права спільної власності на набуте подружжям
за час шлюбу майно шляхом його поділу - встановлюється частка кожного у
спільному майні.
Верховний Суд
зазначає, що хоча визнання права на частку в праві спільної власності на майно,
що є предметом іпотеки не припиняє права іпотекодержателя, проте він може
мати процесуальний інтерес до участі у справі, який може бути реалізований
через його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору. Зокрема, відповідно до частини
другої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визначення часток у праві спільної
сумісної власності чи їх зміни проводиться державна реєстрація таких змін. Цим,
наприклад, може бути зумовлений процесуальний інтерес іпотекодержателя як
обтяжувача речового права. Такий інтерес може бути зумовлений і необхідністю
дотримання принципу добросовісності з боку подружжя при виконанні боргових
зобов`язань та поділі майна, що передано в іпотеку.
Зазначене вище
дає підстави вважати, що за певних обставин іпотекодержатель може бути
залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору.
Інститут третіх
осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у цивільному
судочинстві має на меті обстоювання такими особами власних (суб`єктивних) прав
і законних інтересів, на які може вплинути судове рішення у справі. Цей
інститут процесуального права покликаний захистити права та охоронювані законом
інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, зокрема,
як у справі, яка переглядається, але знаходяться із однією із сторін процесу у
таких відносинах, які можуть змінюватись у результаті ухваленого судового
рішення.
Відповідно до
частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних
вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або
відповідача у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або
обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також
за заявою учасників справи.
У справі за
позовом одного з подружжя до іншого з подружжя про визнання права на частку в
праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, матеріально-правову
і процесуальну заінтересованість у результаті справи мають лише сторони цієї
справи. Іпотекодержатель залежно від конкретних обставин справи може мати
процесуальний інтерес до участі у справі про поділ майна подружжя, який може
бути реалізований через його залучення до участі у справі як третьої особи, яка
не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (статті 52, 53 ЦПК України).
Такими обставинами є, зокрема: існування матеріально-правового зв`язку зі
стороною, на боці якої виступає третя особа, при обов`язковій відсутності спору
про право з протилежною стороною у справі; можливість виникнення у майбутньому
у третьої особи права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі
сторони позивача чи відповідача. Суд залучає іпотекодержателя у справі за
позовом одного з подружжя до іншого з подружжя про визнання права на частку в
праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, до участі у справі
як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за
умови, якщо з урахуванням конкретних обставин справи встановить, що рішення
суду може вплинути на права та обов`язки іпотекодержателя.
Матеріал по
темі: «Доцільність поділу іпотечного майна в
судовому порядку»
Теги: шлюб,
поділ майна, цивільний шлюб, гражданський брак, без реєстрації шлюбу, раздел
имущества, спільна сумісна власність, продавець, покупатель, подружжя, нотаріус, оформлення
угоди, распоряжение имуществом, згода іншого із подружжя, відчуження,
купівля-продаж, Верховний суд, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар