Зменшення судом розміру пені та штрафу у порядку приписів статті 551
ЦК України та статті 233 ГК України
11 липня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 903/486/22 (ЄДРСРУ №
112117824) досліджував питання щодо зменшення розміру пені та штрафу у порядку
приписів статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.
Відповідно до
статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно
великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір
санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання
зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні;
не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо
порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських
відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до
сплати штрафних санкцій.
Згідно з
частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за
рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших
обставин, які мають істотне значення.
(!!!) При цьому Суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному
законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які
мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути
зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на
суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин
справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови
Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
За змістом наведених
норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка
підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд
повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін,
які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини
(причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності
прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності
розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної
особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання,
негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Питання щодо
зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК
України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи
з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що
формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням
наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що
свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за
змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та
233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом.
Визначення
конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних
повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які
передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення
розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади
цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість,
добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з
дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи
(як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати
зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін,
які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін,
дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на
мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з
урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від
їх сплати без належних правових підстав.
Крім того,
Верховний Суд також зауважує, що застосоване у частині третій статті 551 ЦК
України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та
"може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди
першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо
зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та
інші обставини, які мають істотне значення. Натомість вирішення цих питань не
відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у
перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних
обставин справи. Такі ж правові позиції викладено у постановах Верховного Суду
від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від
24.02.2020 у справі №917/686/19, від
26.02.2020 у справі №922/1608/19, від
15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від
04.10.2021 у справі №922/3436/20.
Так у постанові
від 19.02.2020 у справі №910/1199/19
Верховний Суд, зокрема відзначив, що, реалізуючи свої дискреційні повноваження,
передбачені статтею 551 ЦК України, статтею 233 ГК України щодо права зменшити
розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс
інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не
допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Разом з цим суд
повинен враховувати, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника
до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний
тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових
прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні
Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у
справі №918/116/19.
Верховний Суд
також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове
співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання
вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за
своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,
об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови
Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №
923/536/18; від 10.04.2019 у справі №
905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі №
914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18;
від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та
інші).
ВИСНОВОК: Таким чином, зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за
неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком
сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК
України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень,
що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків
контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Матеріал по
темі: «Зменшення судом розміру пені та
штрафу за господарськими зобов’язаннями»
Теги: зменшення розміру неустойки, зменшення розміру штрафних санкцій,
рішення суду про зменшення заборгованості, штраф, пеня, стягнення, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар