Порядок індексації грошових коштів за неповний місяць для цілей
застосування статті 625 ЦК України (розрахунок інфляційних втрат)
11 липня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 903/486/22 (ЄДРСРУ №
112117824) досліджував питання щодо індексації грошового зобов`язання за
неповний місяць.
У
постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від
20.11.2020 у справі №910/13071/19
викладено таку правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку
інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання
становить неповний місяць.
Зокрема, у
наведеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду
роз`яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно
відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця,
а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з
наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості
відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова
розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця -
інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо
період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць,
то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від
математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику
розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання
грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу
до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце
прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця
(> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується
індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або
дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий
неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується".
Верховний Суд
звертає увагу, що така судова практика стосовно застосування приписів частини
другої статті 625 ЦК України є сталою і послідовною та неодноразово
відображалась у постановах Верховного Суду.
У частині
другій статті 315 ГПК України визначено, що у постанові палати, об`єднаної
палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме
повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася
колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати,
об`єднаної палати, Великої Палати.
Так, у
постанові від 20.11.2020 зі справи №910/13071/19
об`єднана палата Касаційного господарського суду вказала, зокрема, що:
"…Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика,
його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не
вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків
у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі
права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
З огляду на правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї
постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання
складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від
математичного округлення часу прострочення у неповному місяці, об`єднана палата
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з
доводами та вбачає за необхідне відступити від правових висновків,
викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного
Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18,
від 13.02.2019 у справі №924/312/18 та від
17.10.2018 у справі №916/1883/16, про те, що
якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше
місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача)
відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України - стягнення
інфляційних втрат за такий місяць".
ВИСНОВОК: Отже, з урахуванням останніх правових позицій, якщо період прострочення
виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць - інфляційна складова
за певний місяць враховується або не враховується в залежності від
математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час
прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць
нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному
місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць
інфляційна складова боргу не враховується).
Матеріал по
темі: «Зменшення судом розміру штрафних
санкцій»
Теги: інфляційні втрати, 3% річних, виконання грошового зобов'язання,
індекс інфляції, три відсотки річних, судові витрати, стягнення заборгованості,
Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар