Верховний суд: правове регулювання та порядок визначення нормативно
грошової оцінки земельної ділянки
27 липня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського
суду в рамках справи № 918/779/22
(ЄДРСРУ 112459023) досліджував питання щодо порядку визначення нормативно
грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до
частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина
земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з
визначеними щодо неї правами.
Згідно із
частинами 1- 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у
визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної
ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї
до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок
здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та
комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних
ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної
власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених
пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних
потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами
землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані
земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному
кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй
кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у
частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою
щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом
цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди,
сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права
власності на неї.
(!!!) Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй
кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічну
правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду
від 16.06.2021 у справі №
922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
Верховний Суд
звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК
України для визначення розміру податку та орендної плати використовується
нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом
споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта
індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна
грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших
земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня
поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна
грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати
для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової
оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який
у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту
288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №
629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної
плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову
оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №
320/5877/17 (пункт 71).
Верховний Суд
також акцентує увагу на тому, що наказом Державного комітету України із
земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового
призначення земель" від 23.07.2010 № 548, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 01.11.2010 за № 1011/1806, передбачено класифікацію видів
цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення
земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями,
видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних
об`єктів.
Як зазначалося
вище, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від
25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за
№ 1647/29777, затверджено Порядок № 489.
Відповідно до
пункту 3 вказаного наказу від 25.11.2016 № 489 нормативний акт набирає чинності
з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.
Таким чином, Порядок
№ 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є
обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів
з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та
який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення
нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.
Інформаційною
базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені
генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани
територій, відомості з Державного земельного кадастру, дані інвентаризації
земель та державної статистичної звітності.
В основі
нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація
рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного
пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та
розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням
природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та
історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання
земель.
Згідно з
пунктами 3, 5 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт,
який характеризує функціональне використання земельної ділянки та
встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель,
затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від
23.07.2010 № 548.
Додатком 1 до
Порядку № 489, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують
функціональне використання земельної ділянки (Кф)", визначено дві примітки
такого змісту:
1.
Для земельних
ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного
кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної
ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
2.
У разі якщо у
відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів
цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який
характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується
із значенням 2,0.
Водночас згідно
з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від
27.03.2018 № 162 до Порядку № 489 були внесені зміни, а саме: "У примітках
до Додатку 1 цифри "2,0" замінити цифрами "3,0". Наказ
набрав чинності 17.07.2018.
При цьому,
видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної
земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень
на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є
єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні
даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Визначення у
витязі коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної
ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього
коефіцієнта має відповідати Порядку №489.
Аналогічну
правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 № 160/2366/19 (ЄДРСРУ № 106516043).
Коефіцієнт
функціонального використання Кф не розраховувався та не коригувався, оскільки
внесення додаткових даних до витягу не передбачено нормами чинного
законодавств, цей коефіцієнт визначений у додатку 1 таблиці Класифікації Наказу
№ 489.
Аналогічна
позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у
справі № 808/995/18, від 10 листопада 2020
року у справі № 826/9340/17, від 21 жовтня
2021 року у справі № 804/4835/17, від 23
червня 2022 року у справі № 826/2254/18.
ВИСНОВОК: Отже, аналізуючи наведене вище, Верховний Суд
зауважує, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку
земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну
грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у
цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення)
орендної плати.
Матеріал по
темі: «Витяг з техдокументації про НГО землі
в автоматичному режимі (без перевірки даних)»
Теги: земля, оренда землі, поновлення оренди, суборенди, емфітевзису,
суперфіцій, земельний сервітут, землі сільськогосподарського призначення,
судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар