Верховний Суд вказав на правову можливість та підставу для збільшення
розміру аліментів на утримання дитини в судовому порядку та міру
відповідальності боржника за несплату
12 січня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 545/3115/19 (провадження №
61-18145св20, ЄДРСРУ №102562701) досліджував питання щодо правової можливості та підстав
збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
1. Щодо вимоги про збільшення розміру аліментів
Будь-який сімейний спір стосовно дитини
має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої
статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року,
ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини),
держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного,
розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або
інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за
забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя,
необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8
Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на
рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального,
культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до
досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між
батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі
звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати,
батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи
перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх
окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків
щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання
дитини (аліменти) присуджуються
у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі
(частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при
визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне
становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,
батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями статті 183 СК
України розмір аліментів
визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Законом України від 17 травня 2017 року
№ 037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення
порядку стягнення аліментів" частину другу статті 182 СК України викладено
в такій редакції: "Розмір
аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного
розвитку дитини. Мінімальний
розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Отже, вказаним законом збільшено
мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів.
Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір
на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного
віку (до внесення змін до статті 182 СК України - 30 %).
З урахуванням того, що з 1 липня
прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становитиме 2 201 грн, а від 6
до 18 років 2 744 грн., то мінімальний гарантований розмір аліментів з 1 липня 2022 року
становить:
- Для
дітей віком до 6 років – 1 010,5 грн.;
- Для
дітей віком від 6 до 18 років – 1372 грн.
Мінімальний
рекомендований розмір аліментів у
цьому році становить:
- з
1 січня: для дітей віком до 6 років – 2100 грн; для дітей віком від 6 до
18 років – 2618 грн;
- З
1 липня: для дітей віком до 6 років – 2201 грн; для дітей віком від 6 до
18 років – 2744 грн;
- з
1 грудня: для дітей віком до 6 років – 2272 грн; для дітей віком від 6 до
18 років – 2833 грн.
Статтею 192 СК України передбачено, що
розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками,
може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника
або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,
погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках,
передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України закріплено
вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру
аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування
судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства
та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений
судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом
платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи
сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд
встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому
утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку
(доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з
платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є
величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною
сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів
осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично
знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про
збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне
становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне
становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від
05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13
зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається
незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища
платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення
розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути
підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України
передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду,
але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує
на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності
доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного
стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках,
передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони
змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями
статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу
їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці
від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у
певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах
підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм,
присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182
"Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів",
стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу)
матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у
твердій грошовій сумі").
Аналогічні висновки містяться в
постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17
(провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року
у справі № 536/1557/17 (провадження №
61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі №
343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
2. Відповідальність за несплату (несвоєчасну) сплату аліментів
2.1. ПЕНЯ: одержувач
аліментів має право на стягнення з боржника в судовому порядку неустойки (пені)
у розмірі одного відсотка
суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня
прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення
судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Загальна сума пені за несплату або
несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn),
де:
p - загальна сума пені за несплату або
прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за
перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати
суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за
другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати
аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за
останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати
аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість зі сплати
аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день
прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в
якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів
носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді
спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу
України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених
аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого
кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого -
обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць
окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до
дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри
нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну
суму.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму
Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих
норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства
та стягнення аліментів», ст.196 Сімейного кодексу України передбачено, що
відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді
неустойки (пені) настає лише
за наявності вини цієї особи.
У Сімейним кодексом України не
передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в
такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо
платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо
належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у
виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено
обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті)
аліментів.
Відповідний правовий висновок,
викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного
цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №
661/905/19, провадження № 61-16670сво19.
Велика Палата Верховного Суду у
постанові від 03 квітня 2019 року у справі №
333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків
Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних
правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016
року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня
2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03
лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та
від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16,
і дійшла висновку, що пеня
за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених
у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її
нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати
аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на
кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця,
наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися
аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не
включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
(!!!) Для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні
такі умови:
1) існування заборгованості зі сплати
аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з
частиною першою статті 189 Сімейного кодексу України;
2) наявність винних дій особи, яка
зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
2.2. Адміністративна відповідальність
Частиною дванадцятою статті 71 Закону
України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі наявності в діях
боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1831
Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець
складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для
розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 183-1 КУпАП за
несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших
членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої
перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення
виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може
застосовуватися покарання у
вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока
годин.
2.3. Кримінальна відповідальність
За наявності заборгованості зі сплати
аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець
роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із
заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що
полягає в ухиленні від сплати аліментів щодо кримінальних правопорушень,
передбачених частиною першою статті 164 КК України, частиною першою статті 165
КК України у формі приватного обвинувачення.
2.4. Додаткові заходи впливу на боржника
ОБМЕЖУВАЛЬНІ
ЗАХОДИ за наявності заборгованості
із сплати аліментів:
- понад три місяці: стягнення може
бути звернено на майно боржника;
- понад чотири місяці: виконавець
виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у
праві:
- виїзду
за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у
повному обсязі;
- керування
транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у
повному обсязі;
- користування
вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю.
ШТРАФ: Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок
стягнення аліментів на виконання рішення суду, а саме виконавець стягує з
боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше
мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми
заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку
(доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
За наявності заборгованості зі сплати
аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів:
- за
один рік, виконавець накладає на боржника штраф у розмірі 20 відсотків
суми заборгованості зі сплати аліментів;
- за
два роки - 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів;
- за
три роки – 50 відсотків.
Матеріал по темі: «Компенсація вартості реалізованого майна при його поділі між подружжям»
Теги:
аліменти, алименты, пеня, неустойка, стягнення, исполнительная, ДВС,
юстиция, виконавча служба, заборгованість, рішення суду, судова практика,
оскарження, захист, судова практика, пеня аліменти, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар