Суд не вправі вжити заходів зупинення виконавчого провадження в порядку
судового контролю за виконанням судових рішень
22 червня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 2-9/11(4-с/444/11/2020),
провадження № 61-2573св21 (ЄДРСРУ № 104886056) досліджував питання щодо
правової можливості зупинення виконавчого провадження в порядку судового
контролю.
Відповідно до статті 1 Закону України
«Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія
судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових
осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі,
що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на
підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших
Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають
примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 74
Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність
виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання
судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами
до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Одним із засобів юридичного захисту
сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль
за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема,
можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з
дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або
бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої
служби.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що
сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо
вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої
посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під
час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу,
порушено їхні права чи свободи.
Право сторони виконавчого провадження
на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з
порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого
відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного
виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або
приватного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 18
Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати
передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень,
неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 34 Закону
України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких
виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
Вказаною нормою визначено перелік
підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.
За змістом вимог статті 34 Закону
України «Про виконавче провадження», зупинення
виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного)
виконавця.
У пункті 15 постанови пленуму Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07
лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або
бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної
виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам
роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного
виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі
вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом
зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо,
оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням
державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
(!!!) Суд не може підміняти повноваження
державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в
порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Таким чином, зупинення вчинення
виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Аналогічні висновки висловлені у
постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021
року у справі № 752/26606/18 (провадження №
61-21640сво19).
Окрім цього, для зупинення виконання
судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду
справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке
набрало законної сили (25 червня 2021 року Верховний Суд у складі судді
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №420/4209/19, адміністративне провадження №К/9901/9928/21).
Зупинення судом стягнення на підставі
виконавчого документа може застосовуватись судами лише, як захід забезпечення
позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання
виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Розглядаючи скаргу на дії державного,
приватного виконавця у порядку статей 447-453 ЦПК України, суд не наділений
повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом,
оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом
процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний
принцип перетворюється в декларативний, а тому зупинення стягнення можливе лише
у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий
лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого
документа таким, що не підлягає виконанню.
Зупинення виконавчого провадження та
заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання
судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права
та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абзац п`ятий
пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13
грудня 2012 року № 18-рп/2012).
ВИСНОВОК: Таким чином, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність
державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів зупинення
виконавчого провадження, оскільки зазначене не є повноваженнями
суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, неналежне виконання
яких може бути оскаржено до суду.
Матеріал по темі: «Заявлення відводу державному виконавцю в порядку судового контролю»
Теги:
виконавче провадження, зупинення виконавчих дій, зупинення провадження,
заборона заміни стягувача, видаткові операції з арештованих рахунків,
припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків, Верховна Рада, закон,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар