Боргова розписка
є формою договору позики, яка підтверджує факт передачі грошових коштів та
встановлює умови їх повернення
26 квітня 2022 року Верховний суд в рамках справи № 753/1349/20 (провадження № 61-14052св21)
досліджував питання щодо стягнення коштів по борговій розписці.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна
сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)
грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник
зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму
позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту
передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наведене відповідає правовій природі реального договору, що
прямо передбачено у ч. 2 ст. 640 ЦК.
Частина 2 статті 1047 ЦК України передбачає, що на
підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена
розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому
позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Момент виникнення права власності на предмет за договором
позики залежить від того, що саме передається позичальникові. Право власності
на готівкові кошти виникає у позичальника в момент їх фактичної передачі. В
разі безготівкових розрахунків воно виникає з моменту зарахування коштів на
рахунок позичальника. Якщо предметом є речі, право власності виникає в момент
фактичної передачі.
Так, відповідно до цієї правової норми для укладення договору необхідно
передання майна або вчинення іншої дії, яка свідчить про перехід права
власності на річ. При цьому, договір є укладеним з моменту
передання майна або вчинення певної дії. Отже, договір позики є реальним з
усіма притаманними таким договорам речовими ознаками.
(!!!) Отже, права і
обов’язки сторін за договором позики не можуть виникнути до моменту реального
його виконання, тобто до моменту передачі грошей або інших речей визначених
родовими ознаками.
Форма договору позики регламентована ст. 1047 ЦК, відповідно
до ч.1 якої договір укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш
як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно
від суми.
Також згідно з ч. 2 цієї статті на підтвердження укладення
договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або
інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової
суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи,
спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК
України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо
його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі
електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його
стороною (сторонами).
Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України
зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана
вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,
виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної
дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11
цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків стаття
11 ЦК України визначає договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України
позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій
самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,
такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у
строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений
строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика
має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення
позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом
України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг
грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором
позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також
засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним
Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі №
319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі №
524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі №
604/1038/16 (ЄДРСРУ № 84229784).
Окрім цього, постанова судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі №6-63цс13
наголошує, що «Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на
підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена
розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому
позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже,
письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не
лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи,
спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи
багатосторонніми (договори). Відповідно до частин першої та другої статті 207
ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його
зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими
обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,
якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір позики є двостороннім
правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення
цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення
предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе
позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю
суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який
видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його
укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від
кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди
повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від
найменування документа, і залежно від установлених результатів робити
відповідні правові висновки.
Так, як не
зазначення в договорі, валюта якої саме іноземної держави позичалася, може
вплинути на визначення розміру боргу, а не бути підставою
для відмови в задоволенні позову».
Між тим, боргова
розписка, яка не містить посилання на момент передання грошових коштів, а умови
надання та повернення коштів є суперечливими, не може свідчити про
укладання договору позики (Постанова Верховного суду від 04.03.20р. у
справі № 632/2209/16).
Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленої
Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, 18.10.2017 р. у постанові No 6-1662цс17, а також Верховним Судом - у
постановах від 10 грудня 2018 року у справі №
319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі №
524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі №
604/1038/16.
ВИСНОВОК: Розписка про
отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує не тільки факт
укладення договору позики та зміст його умов, але й факт отримання боржником
від кредитора певної грошової суми.
При цьому, факт отримання коштів в борг підтверджує не
будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можна
встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до
позичальника з обов’язком повернення.
Матеріал по темі: «Боргові розписки: особливості укладання та стягнення»
Теги: безгрошова розписка, безгрошовий договір позики,
повернення боргу, іпотечне застереження, боргова розписка, договір позики,
займ, долг, деньги в долг, курсова різниця, пеня, штрафні санкції, інфляційні
втрати, стягнення боргу, позика, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар