Верховний суд у
складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду: обов’язковість скасування
судового рішення у разі неповідомлення про слухання справи та не участі
учасника
18 квітня 2022 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21 ) забезпечуючи єдність судової
практики, досліджував питання щодо обов’язковості скасування рішення суду
у разі неповідомлення про слухання справи та не участі учасника.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру
(ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважив, що процесуальні
норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання
принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право
очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності
застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п. 47
рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «"Дія 97" проти
України»; заява № 19164/04).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату,
час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної
або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка
особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у
порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
У ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року)
законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції
з підстави неналежного повідомлення в суді першої інстанції особи,
яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є
обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та
ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за
відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про
дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є
обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу
такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).
Аналіз постанов Верховного суду підтверджує, що застосування
п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України однакове, передбачуване та послідовне.
(!!!) Обов’язок суду
повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є
реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства –
відкритості судового процесу.
Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов’язку
призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про
місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів)
цивільного судочинства.
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті
і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (ч. 2 ст. 410 ЦПК України)
стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних
засад (принципів) цивільного судочинства.
В той же час, процесуальний закон не вказує на необхідність
врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі
положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства,
за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається
наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин
повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази
поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без
розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду,
стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд
справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі
подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути
подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне
повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в
судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного
Суду від 30 вересня 2020 року у справі №
759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у
справі № 686/31597/19 (провадження №
61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі №
450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у
справі № 757/43966/16-ц (провадження №
61-19254св19).
Об’єднана палата КЦС зробила такі висновки
про застосування норм права:
Обов’язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і
час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів)
цивільного судочинства – відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне
виконання) судом цього обов’язку призводить до порушення не лише права учасника
справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й
основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за
відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час
судового засідання, є обов’язковою та безумовною підставою для скасування
судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення
судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи
обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому
числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може
вважатися формальним – це є порушенням зазначених вимог законодавства та
підставою для безумовного скасування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 02
червня 2020 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду у справі № 910/17792/17.
Слід також враховувати, що у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 10 квітня 2019 року, справа №
461/10610/13-ц, провадження № 14-108цс19, зазначено, що повернення
повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання»
чи «інші причини, що не дали
змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про
час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок
викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої
Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17
від 12 грудня 2018 року).
ВИСНОВОК: Розгляд справи в
суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено
про місце, дату і час судового засідання, є обов’язковою та безумовною
підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення
нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи
обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Матеріал по темі: «Належне повідомлення особи до якої застосовується адміністративна санкція»
Теги: повідомлення особи, судова повістка, виклик особи,
притягнення до відповідальності, належне повідомлення, вручення повістки, телефонограми,
смс повідомлення, судова практика, Верховний суд, адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар