Верховний суд: форс-мажор та обставини непереборної сили під час воєнного
стану не є гарантією для невиконання господарських зобов’язань
24.02.2022 у
зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом
Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24
лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №
133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26
березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу
Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії
воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з
05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про
продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX.
Указом
Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в
Україні" від 12.08.2022 № 7664, затвердженим Законом України «Про
затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного
стану в Україні»» від 15.08.2022 № 2500-IX, який набрав чинності 17.08.2022,
продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня
2022 року строком на 90 діб. Таким чином, станом
на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 21.11.2022
р.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її
місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній
незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання
відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим
адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для
відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної
безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її
територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження
конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів
юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в
Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного
стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина,
передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також
вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах
та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення
заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону
України «Про правовий режим воєнного стану».
З листа
Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається,
що Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі
ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в
Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує
форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію
російської федерації проти України, що стало підставою введення
воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб,
відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022
"Про введення воєнного стану в Україні".
Слід відмітити,
що існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань може
доводитися будь-якими доказами (постанова Верховного Суду у справі № 912/3323/20 від 21 липня 2021 року).
Враховуючи це,
ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх
офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними
обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по
договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання
яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи
інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у
встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин
непереборної сили).".
(!!!) Тобто, ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнає
форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України,
що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтверджує,
що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є
надзвичайними, невідворотними, як для суб`єктів господарювання так і для
населення.
Відповідно до
абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні",
ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також
торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів
господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з ч. 1
ст. 14-1 зазначеного Закону, ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП
засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають
сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта
господарської діяльності за собівартістю.
Статтею 3.3
Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними
торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної
сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44(5) (далі -
Регламент), передбачено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і
нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про
форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) -
документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин
(обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним
законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до
ст. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)
засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та
фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим
зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору,
контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких
стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Форс-мажорними
обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють
виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо),
обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:
загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи,
але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного
ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та
неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади,
вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення,
введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів,
експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція,
громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа,
вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями
відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських
проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини,
викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний
шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь,
град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус,
блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо
(ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати
України").
Ключовим є те,
що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі,
незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла
понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає
складнощі, або є економічно невигідним.
На відміну від
форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим
виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є
оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання
таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш
обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості
виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим
суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості
виконання зобов`язання.
Подібний
висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у
справі №910/15484/17 та у постанові
Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
На відміну від
форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань
(не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє
припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого
виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін,
який був порушений через істотну зміну обставин) (31 серпня 2022 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках
справи № 910/15264/21 (ЄДРСРУ № 106078967).
Відповідно до
чч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе
відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не
встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що
вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
За загальним
правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин
непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення
від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Згідно з
положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або
договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе
господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання
зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто
надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської
діяльності.
Відповідно до
ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні
обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для
звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення
зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення
таких обставин.
Таким чином, в
той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного
зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за
договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.
(!!!) Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання
має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання
зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не
обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Для
застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від
відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором
були порушені / невиконані та причину такого невиконання.
Форс-мажорні
обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при
їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості
виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки
самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього
конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Аналогічна
правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Окрім цього,
Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат
торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не
може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично
оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з
іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного
Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16,
від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18
та від 25 листопада 2021 року у справі № 905/55/21).
Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім
доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без
надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності
сторін судового процесу.
ВИСНОВОК: Сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою
підставою для не виконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з
війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій
обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести
зв`язок між неможливістю виконання рішення та військовими діями.
Матеріал по
темі: «Різниця форс-мажорних обставин від обставин непереборної
сили»
Теги: форсмажор, обставини непереборної сили, торгово промислова
палата України, ТПП, засвідчення форс мажору, непереборна сила, надзвичайні
обставини, воєнний стан, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар