04 жовтня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 813/125/16, адміністративне
провадження № К/9901/37924/18 (ЄДРСРУ № 106598213) досліджував питання щодо
ненадання платником податків первинно-бухгалтерських документів під час
здійснення податкового контролю (податкової перевірки).
Згідно з
пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків
зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з
визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі
первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,
інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення
яких передбачено законодавством.
Платникам
податків забороняється формування показників податкової звітності, митних
декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені
абзацом першим цього пункту.
Визначення
терміну `первинний документ` знайшло своє відображення, зокрема, у
Законі України `Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні` від
16.07.1999 №996-XIV, відповідно до статті першої якого - документ, який містить
відомості про господарську операцію та
підтверджує її здійснення.
Примітка: Вказане
постійна помилка та неуважність Верховного суду, оскільки відповідно до
вказаного Закону первинний документ - документ, який містить
відомості про господарську операцію. {Абзац статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016}
Наведені норми
свідчать про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній
формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти
господарської діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і
фінансових результатів платника податків.
Обов`язку
платника податку вести фінансову звітність з дотриманням вимог законодавства,
передбаченого нормою статті 36 ПК України, кореспондує право контролюючого
органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час
проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському
обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з
обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів (підпункт 20.1.6 пункту 20.1
статті 20 ПК України).
При цьому
відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України після початку перевірки
платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих
органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом
перевірки.
Відповідно до
пунктів 85.4, 85.6 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи
контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним
чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та
інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів
оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його
посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі відмови платника
податків або його законних представників надати копії документів посадовій
(службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній
формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища,
імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку
документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується
посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або
його законним представником. У разі відмови платника податків або його
законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється
відповідний запис.
(!!!) Верховний Суд
неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого
органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з
обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх
при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК
України прирівнюється до їх відсутності.
Позиція
Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є
усталеною і послідовною.
При цьому
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що ненадання
платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії є
самостійним правопорушенням, не пов`язаним із наявністю фактів
незабезпечення зберігання документів (зокрема, але не виключно, постанови
Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №815/2119/17,
від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від
18.03.2020 у справі №804/708/16, від
09.10.2019 у справі №808/9397/13-а, від
20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670).
Крім того,
Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №823/1358/13-а
зауважив, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні
документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про
невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1
статті 16 ПК України (Обов`язки платника податків), а також обумовлює
здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.
Також у
постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18,
від 27.04.2022 у справі №420/13197/20
Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника
податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його
вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження
контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо
рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на
вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд,
виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен
перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
У постанові від
08.11.2021 у справі №640/21601/19 Верховний
Суд сформулював висновок, відповідно до якого в частині ненадання документів
під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає
саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від
виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій
документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення
податкового контролю. У той же час у разі відсутності підстав для висновку про
створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання
документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку
платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад
правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України. Не підпадає
під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час
перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані
контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність
даних податкового обліку. У такому випадку контролюючий орган має підстави для
констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу
податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді
визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав.
Окрім цього, 25
серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/15890/18, адміністративне провадження №К/9901/27721/20 (ЄДРСРУ №
105899624) вказав, що суд не може обмежити право платника довести в судовому
процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих
доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право
надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати
до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається
платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на
стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником
процесу нових доказів.
У свою чергу,
контролюючий орган в такому випадку повинен навести переконливі доводи і надати
докази на їх підтвердження.
ВИСНОВОК: Як підсумок
наведеного, як в ході здійснюваних контролюючим органом перевірок, так і в суді
у спорах щодо достовірності первинних документів, на підставі яких проводився
облік господарської діяльності, платник податків має демонструвати доброчесну
поведінку дотримання вимог податкового законодавства.
Матеріал по
темі: «(Не) надання всіх документів під час податкової перевірки»
Теги: податкова
перевірка, первині бухгалтерські документи, долучення документів, витребування
первинки, доказ, вилучення первинних документів, судова практика, Верховний
суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар