24 жовтня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 820/1056/17, адміністративне
провадження № К/9901/42761/18 (ЄДРСРУ № 106915310) досліджував питання щодо
алгоритму, поетапності та документального оформлення процесу безоплатної
передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність
громадян.
Відповідно до
ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних
ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають
земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім
випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у
користування для всіх потреб.
Відповідно до
ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у
власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для
ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства,
ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку,
господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного
будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної
приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної
власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього
Кодексу.
Частиною 7
зазначеної статті передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної
ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є
виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються
угодою сторін.
Згідно із
частинами 8, 9 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної
ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний
орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає
земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до
повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня
отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а
в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної
документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої
експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до
ч. 10 ст. 118 ЗК України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи
органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або
залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Частиною 6 ст.
186-1 ЗК України, передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність
його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній
документації.
У разі якщо
проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій
державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається
замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює
реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його
територіального органу для здійснення такої експертизи.
За наведеного
правового регулювання можна дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі
земельних ділянок державної та комунальної власності у власність
громадян, а саме:
1) подання
громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання
дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
(або мотивовану відмову у його наданні);
3) після
розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з
територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів
статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення
державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному
кадастрі;
5) подання
громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки
державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий
орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про
затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання
її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність
чи залишення клопотання без розгляду.
При цьому з
вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою
для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект
землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а
також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом
випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки
у Державному земельному кадастрі.
Жодних інших
правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його
погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не
містять. При цьому перевірка на відповідність проекту
землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових
актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
Подібних
висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.10.2018 у справі №820/4852/17, від 24.01.2020 у справі №316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі №560/1282/19, від 16.09.2021 у справі № 260/18/19, від 10.06.2021 у справі № 240/4964/18, від 07.04.2021 у справі №540/2813/19, від 10.03.2021 у справі № 240/82/19, від 04.03.2021 у справі № П/811/968/18, від 15.06.2021 у справі № 818/1905/17 та від 29.11.2021 у справі № 480/1910/19.
Слід також
вказати, що передача у власність особі земельної ділянки з розташованими на ній
зеленими насадженнями не означає обов`язкового видалення таких насаджень за
відсутності наміру особи на це та за наявності бажання особи зберегти такі
насадження.
При цьому,
передача особі земельної ділянки із зеленими насадженнями та без сплати
відновної вартості таких насаджень не означає можливості знищення таких
насаджень, оскільки статтею 153 Кодексу України про адміністративні
правопорушення встановлена відповідальність за порушення правил видалення
зелених насаджень.
Оскільки стаття
50 Закону України «Про землеустрій» не містить приписів стосовно того, що
проект землеустрою має містити розрахунок відновної вартості зелених насаджень
та докази сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на
земельній ділянці, а єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту
землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку,
встановленому статтею 186-1 ЗК України,
Крім того, у
постановах від 06.08.2019 у справі №140/1992/18,
від 29.08.2019 у справі №420/5288/18, від
30.11.2020 у справі №804/4743/16, від
21.10.2021 у справі №804/4434/16 Верховний
Суд дійшов висновку, що: «… за результатами розгляду будь-яких основних питань,
в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень
територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ.
Відтак, рішення
Держгеокадастру, прийняті за результатами розгляду клопотання про надання
дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не
можуть бути оформлені у вигляді листів-відповідей.
<…> Відсутність
належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в
області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу
встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи вказує на
протиправну бездіяльність.».
Таким чином,
рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
або про відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим
індивідуальним правовим актом у формі наказу
Головного управління Держгеокадастру в області.
Відсутність
належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у
області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу, свідчить про те, що
уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був
ухвалити за законом.
Окрім цього, у
зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на
підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до
пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про
правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №
64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022
строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у
зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації
проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони
України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,
Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України
від 14.03.2022 № 133/2022 неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в
Україні.
Законом України
від 24.03.2022 № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах
воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких
законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Так, вказаним
законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено
підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні
відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача
земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів
на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної
передачі, розроблення такої документації забороняється.
(!!!) Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена
законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної
та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи
органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із
землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення
відповідної документації.
Матеріал по
темі: «Дозвіл на розробку проекту відведення землі, яка виставлена
на торги»
Теги: земельні спори, земельні торги, право оренди, відведення землі,
продаж прав, продаж землі, дозвіл на розробку проекту землеустрою, користування
земельною ділянкою, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар