Зміна судом графіку участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини
запропонований органом опіки та піклування
05 жовтня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 196/1202/19,
провадження № 61-5501св22 (ЄДРСРУ № 106637534) досліджував питання щодо зміни
судом графіку спілкування з дитиною запропонований органом опіки та піклування.
Статтею 18
Конвенції ООН про права дитини визначено принцип загальної та однакової
відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також
встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці
забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за
винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають
відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в
якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи
іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не
піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти
рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини,
яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі
особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків,
коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції
ООН про права дитини).
Відповідно до
статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією
матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими
дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з
дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб,
якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно зі
статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо
від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних
особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від
дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею,
якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню
дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків,
який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається
органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК
України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки
щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на
обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до
статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне
спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
За статтею 157
СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із
батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її
вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким
проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо,
спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не
перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами
першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з
ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у
спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від
виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право
звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
(!!!)
Суд визначає способи участі одного з батьків у
вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного
відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час
їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини,
суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час
вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до
уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність
дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що
мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з
батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, системний
аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства
України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками
спільно.
Батько, який
проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має
беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення
до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік
дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка
проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з
дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має
негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним
принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе
урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11
Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до
частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися
всупереч інтересам дитини.
Питання
справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово
аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого
відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК
України застосовується судами України як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ
у справі «Hunt v. Ukraine» («Хант проти України») від 07 грудня 2006 року,
заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків
повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги,
особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю
природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття
8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам
права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини
(рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» («Йогансен проти Норвегії») від 07
серпня 1996 року, § 78).
Таким чином,
положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може
тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі
спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та
формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього
приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім
(фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна
справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних
чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо
вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Відповідно до
частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо
участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки
та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та
піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі
відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків,
інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а
також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не
погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим,
суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
ВИСНОВОК: Таким чином, зміна графіку участі у спілкуванні та вихованні малолітньої
дитини запропонований органом опіки та піклування, може обґрунтовуватися тим,
що при встановленні способу спілкування суд має дотримуватися розумного
балансу на участь обох батьків у вихованні дитині.
Матеріал по
темі: «Повернення малолітньої дитини до держави постійного
проживання»
Немає коментарів:
Дописати коментар