Суд не в праві здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із
запланованих боржником заходів у плані санації
26.01.2022 р.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 910/965/21 (ЄДРСРУ №
103281542) досліджував питання щодо особливостей розроблення та затвердження
плану санації для боржника для запобігання відкриття провадження у справі про
банкрутство боржника та визнання його банкрутом.
Перед
зверненням до суду відбуваються збори засновника (ів) (учасника (ів))
Товариства з порядком денним:
(1) про
ініціювання процедури досудової санації;
(2) доручення
директору Боржника розробити план досудової санації, скликати збори кредиторів
та внести план санації на їх розгляд;
(3) звернення
до Господарського суду з заявою про затвердження плану досудової санації
Товариства.
План санації
розробляється у відповідності до вимог КУзПБ та інших нормативно-правових актів
з питань банкрутства і має на меті запобігання відкриття провадження у справі
про банкрутство боржника та визнання його банкрутом, оздоровлення його
фінансово-господарського стану і погашення вимог кредиторів;
Слід
враховувати, що заходи з відновлення платоспроможності Боржника, що передбачені
Планом санації розробляються, виходячи з виявлених причин кризового стану
Товариства, його потенціалу та з урахуванням сьогоденного стану ринку.
Положеннями
статті 5 КУзПБ визначено порядок звернення, умови, яких повинен дотриматись
боржник при такому зверненні, коло учасників, а також визначено перелік
відомостей, які повинен містити план санації.
Згідно з
частиною першою цієї статті КУзПБ ініціатива щодо застосування процедури
санації до відкриття провадження у справі про банкрутство належить Боржнику,
про що його засновниками (учасниками, акціонерами) приймається відповідне
рішення, а санація здійснюється відповідно до плану досудової санації.
У частині
другій статті 5 КУзПБ законодавець визначив перелік умов та відомостей, що
обов`язково має містити план санації, а саме: (1) розміри, порядок і строки
погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; (2) заходи щодо
виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; (3) обсяг
повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
Окрім цього,
план санації повинен містити:
- терміни відновлення платоспроможності боржника;
- порядок та строки проведення розрахунків з
кредиторами;
- графік погашення заборгованості та порядок такого
погашення з визначенням черговості вимог, які буде погашати боржник;
- заходи судового оскарження угод та стягнення
дебіторської заборгованості;
- заходи щодо нагляду за його виконанням та ін..
Також в цій
частині статті 5 КУзПБ законодавець навів умови, що допускаються в плані
санації, однак включаються до плану санації на умовах дискреції - за розсудом
Боржника: планом санації може бути передбачено:
(1) поділ
кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та
наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
(2) різні умови
задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
(3) заходи з
отримання позик чи кредитів;
(4) умови,
передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.
До плану
санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації
порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий
аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації
(абзац 3 частини другої статті 5 КУзПБ).
Верховний Суд
звертає увагу, що на відміну від положень частини другої статті 6 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", який втратив чинність, положення статті 5 КУзПБ не містять
окремо визначених обов`язкових умов, наявність яких необхідна для звернення
боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до
відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим,
недотримання процедури, визначеної положеннями статті 5 зазначеного Кодексу,
може мати наслідком відмову суду у затвердженні плану санації. Крім того, законодавцем
передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації
боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство
(частина восьма статті 5 КУзПБ):
(1) при
схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли
вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
(2) кредитор,
який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану
санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим
Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог,
які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
(3) боржником
були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності
плану санації.
Аналогічної
позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.05.2021 у справі № 922/2071/20.
Між тим участь
у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов'язань боржника до
плану санації не є вимогою до плану санації у розумінні положень частини другої
статті 5 КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів Боржника не є
порушенням наведених норм Закону.
Зазначені
висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у
постанові від 15.04.2021 у справі N 904/3325/20
Системний
аналіз частини п`ятої статті 4, абзацу 3 частини другої статті 5 КУзПБ
свідчить, що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний аналіз,
як один із обов`язкових документів, який має бути долучено до план санації має
свідчити про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з
ліквідацією боржника.
Законодавець,
надавши суду згідно з положеннями частини другої статті 5 КУзПБ повноваження
перевіряти та оцінювати план досудової санації, між тим не надає суду
повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із
запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності
боржника.
Водночас, у
суду зберігається обов`язок ураховувати вирішальний критерій - вигідність
виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на
відомості ліквідаційного аналізу (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ).
Така правова
позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20.
Метою
дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати
активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство, яка має полягати в повному, всебічному та
об’єктивному з’ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його
схвалення та дослідження змісту плану санації.
Під час
розгляду плану санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство до кола обставин, які мають обов’язково бути доведені боржником та
достеменно встановлені судом входять:
- наявність ознак неплатоспроможності боржника або
її загрози;
- вигідність для кредиторів виконання плану санації
порівняно з ліквідацією боржника.
Надання оцінки
судом фінансово – економічного стану боржника в динаміці задля встановлення
ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів
відновлення платоспроможності боржника, з метою з’ясування доведеності ключової
ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним
та відповідає завданню і цілям процедури санації боржника процедури санації
боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
КУзПБ
передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за
наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку
визначеного статтею 5 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом.
Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання
порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.
Правовідносини
з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування
такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за
його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед
кредиторами.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.02.2022 у справі № 908/1817/21 (ЄДРСРУ № 103851679).
ВИСНОВОК: Основною ознакою плану санації боржника є його вигідність перед
кредиторами (порівняно з ліквідацією боржника), а тому функції суду полягають в
повному, об’єктивному та процедурному з’ясуванні обставин, які стосуються
перевірки порядку схвалення та дослідження змісту плану санації, втім це не
надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із
запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності
боржника.
Матеріал по
темі: «Оскаржити результати торгів може «НЕ зареєстрований учасник
аукціону»»
Теги: банкрутство, боржник, кредитор, санація, ліквідація, кредиторські
вимоги, оскарження правочину, керуючий санацією, судова практика, Верховний
суд, Адвокат Морозов
