Адвокат Морозов (судовий захист)
Правова можливість оскарження до суду довідки про
результати проведення повної перевірки декларації Національного агентства з
питань запобігання корупції
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав,
що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на
правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні.
Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до
правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати
правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими
для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні
приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих
актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх
юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою
реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій
зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в
усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт)
- індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права;
акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права
та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний
вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву
ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує
свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта
закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
На підставі абзацу другого частини четвертої статті 45
Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон
№1700-VII) у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей суб`єкт
декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними
відомостями.
При цьому, пунктом 11 розділу III Порядку проведення
повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з
питань запобігання корупції від 29.01.2021 №26/21 (далі- Порядок №№26/21)
передбачено, що про необхідність подання декларації з достовірними відомостями
відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону в разі
виявлення у декларації недостовірних відомостей НАЗК повідомляє суб`єкта
декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв`язку.
Таким чином, у разі виявлення у декларації
недостовірних відомостей довідка про
результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є
актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки
для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну
декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк.
Отже, оскаржувана довідка містить владний припис НАЗК,
що виданий ним на виконання владних управлінських функцій, визначених статтею
51-3 Закону №1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого
вичерпується його виконанням.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного
Суду від 15.06.2023 у справі №240/24844/21
та від 26.09.2023 у справі №460/238/22.
Виходячи з наведеного, вбачається що довідка про
результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом
індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини
першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання
владних управлінських функцій, вона містить владний (обов`язковий) припис щодо
конкретної особи (суб`єкта декларування), має строк та її дія вичерпується
виконанням.
Факт оприлюднення на офіційному веб-сайті НАЗК довідки
про результати проведення повної перевірки, яка містить висновки про виявлення
у декларації недостовірних відомостей суб`єкта декларування, з огляду на його
правовий статус особи, що займає особливо відповідальне становище, здійснює
негативний вплив на гарантоване статтею 8 із Конвенції право на повагу до свого
приватного і сімейного життя, яке охоплює сферу трудової діяльності, оскільки
спричинює втручання (негативний влив) на ділову репутацію позивача (суб`єкта
декларування) як особи, що обіймає дипломатичну посаду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у
справі №160/4098/22 констатував,
що спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням НАЗК спірної довідки в
процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка
стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають
характер юридичного спору, який підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з абзацом перший пункту 6 розділу ІІІ Порядку
№26/21 у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак
корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено
кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну
перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження
довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох
примірниках.
Поряд із цим слід урахувати, що у випадку виявлення
недостовірних відомостей та за відсутності ознак адміністративного чи
кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної
справи подальші правовідносини виникають лише між суб`єктом декларування та
НАЗК.
07 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/11493/21,
адміністративне провадження № К/990/12913/22 (ЄДРСРУ № 117632733) чітко вказав,
що довідка про результати проведення
повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта
владних повноважень, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України,
оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій,
вона містить владний (обов`язковий) припис щодо конкретної особи (суб`єкта
декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд, довідка про
результати проведення повної перевірки декларації безпосередньо породжує
правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку, який
відповідно до вимог абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону №1700-VII
та пункту 11 розділу III Порядку № 26/21 полягає у поданні відповідної
декларації з достовірними відомостями у встановлений такою довідкою строк.
Підсумовуючи наведе, вбачається, що спірні
правовідносини, які виникли у зв`язку зі складанням НАЗК довідки в процедурі
здійснення публічно-владних управлінських функцій, і спірна довідка стосується
прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів декларанта, мають характер
юридичного спору, який підлягає вирішений у
порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові
Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №160/4098/22, від 06.04.2023 у справі №640/29515/21, від 15.06.2023 у справі №240/24844/21.
ВИСНОВОК: Довідка Національного агентства з питань запобігання корупції, складена за
результатами здійснення повної перевірки декларації є рішенням суб`єкта владних
повноважень, яке може бути предметом судового контролю у суді адміністративної
юрисдикції.
Матеріал по темі: «Кваліфікація та склад діяння за ст. 366-2 КК України»
Теги: назк, декларування,
недостовірні відомості, щорічна декларація, порог відповідальності, штраф,
адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи
Немає коментарів:
Дописати коментар