Порядок розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, роль та
обов`язки суду на цій стадії провадження
02 листопада
2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
в рамках справ № 911/248/21 (ЄДРСРУ №
107217478), від 17 листопада 2022 року у справах №
902/986/21 (ЄДРСРУ №107389243) та №
911/1395/21 (ЄДРСРУ № 107389237) досліджував питання щодо порядку
розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду
на цій стадії провадження.
За змістом
статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) грошовим
зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму
відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах,
передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать
зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових
внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган,
уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо
забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску
на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх
повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових
зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до
боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і
виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок
звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після
відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені,
зокрема статтями 45, 46, 47 КУПБ.
Відповідно до
положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУПБ:
- конкурсні
кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про
банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами
до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня
офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про
банкрутство;
- до заяви в
обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові
вимоги до боржника;
- заяви з
вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах
строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським
судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв
господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або
частково) вимог таких кредиторів.
Приписами
частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не
пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює
перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47
КУПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги
кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті
45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або
розпорядника майна.
Суд касаційної
інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно
порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та
обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно
до яких:
- заявник
сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови
Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №
922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі
№ 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов`язок
здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог,
підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру,
встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений
на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про
банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18,
від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14,
від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від
15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від
07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час
розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими
йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову
вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами
такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги
кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18,
25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від
24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
Втім, у справі
про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно
заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або
відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження
первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного
органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови
Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі
№908/2189/17).
(!!!) Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з
21.10.2019 КУПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд
справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу
незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки
Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення
кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та
порядку розгляду цих заяв судом.
Такі висновки
про застосування норм права зазначені Верховним Судом, зокрема, у постановах
від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від
20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від
09.06.2022 у справі №
910/14927/20.
У разі
виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості
кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається
обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки
господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру,
встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова
Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
У постановах
Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15
наведено висновок про застосування норм права, відповідно до якого на стадії
звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом
принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у
наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських
вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Законодавцем у
справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора
певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору
в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження
цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором
сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про
банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК
України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК
України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження
доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю
суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі
про банкрутство.
Покладення
обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до
боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати
суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності
господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у
визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана
кредитором-заявником грошових вимог.
Такий висновок
про застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від
27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
ВИСНОВОК: Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУПБ має
належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори,
накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо),
перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності),
та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є
відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.
висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №
913/479/18).
Матеріал по
темі: «Відкриття провадження у справі про банкрутство при
наявності спору про право»
«Заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство
в період карантину COVID-19»
«Заперечення боржника, які унеможливлюють відкриття справи
про банкрутство?»
Теги: справа про банкрутство, провадження, банкрутство, боржник, кредитор,
мораторій, заборона, зміни до КУзПБ, COVID-19, банкрутство, ліквідація, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар