Законодавча закріплена заборона звернення стягнення та накладення арешту на
кошти та рахунки боржників фізичних та юридичних осіб
17 листопада
2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 331/6440/21,
провадження № 61-6235св22 (ЄДРСРУ № 107370770) досліджував питання щодо
законодавчо закріпленої заборони звернення стягнення та накладення арешту на
кошти та рахунки фізичних та юридичних осіб.
За змістом
статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як
завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та
рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому
Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і
проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені
Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які
відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове
виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних
виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,
правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України
«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень
інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче
провадження»).
Згідно з
пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»
виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт
на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах,
на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють
казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників
у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на
рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках,
звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а
також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56
Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів)
боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на
майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про
арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору,
витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного
виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до
частин першої, другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення
стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з
рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника
виконавець виносить постанову.
Стягнення за
виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у
національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на
рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
(!!!) Забороняється звернення стягнення та
накладення арешту на кошти:
- на єдиному
рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу
України:
а) кошти на
рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на
додану вартість;
-б) кошти на
електронних рахунках платників акцизного податку;
- на кошти, що
перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих
відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику";
- на
поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до
статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання";
- на
поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення
розрахунків за інвестиційними програмами;
- на поточних
рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно
до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1
Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та
водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації
(оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань,
пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки";
- на кошти на
інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які
заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону України «Про
виконавче провадження»).
Не допускається
накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або
іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів
та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків
(абзац 4 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, рахунки,
які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і
обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним
режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не
накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої
служби.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у
справі № 916/73/19, від 09 вересня 2019 у
справі № 913/958/16, від 10 жовтня 2019 року
№ 916/1572/19, від 25 жовтня 2019 року
по справі № 37/70 (ЄДРСРУ № 85211554), від
28 жовтня 2019 року у справі № 916/1845/19
(ЄДРСРУ № 85241335).
Примітка: У разі якщо після накладення виконавцем арешту на
кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник
умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи
інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним
органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності
(ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Верховний Суд у
постанові від 10.09.2020 у справі № 340/3042/19
зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом
України «Про виконавче провадження» та враховуючи наявність спеціальної
процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед
накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у
відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон
щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких
рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої
перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний
захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання
рішень, передбачений ст. 2 Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином,
виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби, оскільки
без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника
права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів
примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.
Вказаний
правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі
банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019
року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019
року у справі №916/1572/19, від 17 січня
2020 року у справі №340/1018/19 та від 10
вересня 2020 року у справі №340/3042/19.
Відповідно до
частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не
підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають
на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках,
звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова
установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження
постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані
повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову
виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких
рахунках.
Згідно з абзацом
другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»
виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше
наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які
підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати
стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10
частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з
пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче
провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів)
боржника або його частини є отримання виконавцем документального
підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або
звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до
пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків
та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N
492, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на
договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових
операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та
вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із
спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених
законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Зі змісту
наведених норм права слідує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У
разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним
виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих
дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його
рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про
виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на
яких накладати арешт заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти
на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які
заборонено.
ВИСНОВОК: Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які
кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту
на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує
відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини
третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен
визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі
знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк
зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та
повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем
арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про
виконавче провадження».
Також
виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку
боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження,
що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення
стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону
України «Про виконавче провадження»).
Подібний
правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19
травня 2020 року у справі № 905/361/19
(провадження № 12-28гс20).
P.s. 26 березня
2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX
"Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні
положення" Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку
з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та
інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками
за якими є громадяни Російської Федерації) визначені цим Законом строки
перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Матеріал по
темі: «Арешт рахунків, які призначені для виплати заробітної
плати»
Теги: накладення арешту на
рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати, інших виплат
працівникам, підстави для зняття виконавцем арешту, арешт рахунків, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар