Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про
сплату податкового боргу
25 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 240/24146/21, адміністративне провадження №
К/990/20240/22 (ЄДРСРУ № 107518491) досліджував питання щодо забезпечення
позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату податкового
боргу.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України
перебачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право
вжити встановлені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення
позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення
порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи
бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або
інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або
бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС
України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або
нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються
предмета спору;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого
документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному
порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із
заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення
прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів
забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС
України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид
забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС
України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у
провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових
інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для
того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення,
якщо воно буде прийняте на його користь, зокрема для попередження потенційних
труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Матеріал по темі: «Забезпечення позову шляхом не включення до «ризикових
платників податку»
Для забезпечення позову суд на підставі доказів та з
огляду на обставини справи, поведінку учасників має переконатися, що загроза
ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно
існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути
обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову
настануть обставини, передбачені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС
України.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий
судовий захист в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Ради Європи 13
вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може,
зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може
спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і
якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності
такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно
висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного
адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином
не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у
зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Інститут забезпечення адміністративного позову є
однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та
фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який
покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, що
прийняте в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише
в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними
вимогами.
Співмірність передбачає
співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з
тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих
заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом
яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу
здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його
відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої
відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права
(інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони
відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок також викладено в постанові
Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17,
адміністративне провадження №К/9901/44796/18).
В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у
рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17
(ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено
таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у
справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Окрім цього, 11 березня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/23179/19, адміністративні провадження
№К/9901/8097/20, №К/9901/8898/20 (ЄДРСРУ № 95439044) вказав, що твердження
про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який
свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів
забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного
Суду від 26.12.2019 у справі №640/13245/19.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову
суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності
вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і
адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення
збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом
позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне
виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення
виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних
законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС
України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі
виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у
безспірному порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне
страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
За змістом пункту 2 частини першої статті 34 Закону
України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій
у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали
на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС
України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки оспорювана у
цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, на
підставі якого відповідачем звернуто стягнення у безспірному порядку, а
виконавчою службою відкрито виконавче провадження.
ВИСНОВОК: Отже, обраний платником податків спосіб
забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас,
вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а
спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті
заявлених вимог.
Матеріал по темі: «Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про
зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН»
Теги: ухвала про забезпечення
позову, обеспечение иска, забезпечення позову, определение суда про обеспечение
иска, заява, обмеження, арешт, заборона, відчуження, нерухоме майно, державна
реєстрація, ухвала суду, оскарження, обмеження прав, судовий захист,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар