Порядок обрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини
19 січня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 711/679/21,
провадження № 61-18434св21 (ЄДРСРУ № 102704816) досліджував питання щодо
порядку стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
Щодо
врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за
попередні періоди
Якщо особисті немайнові та майнові
відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами
не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України,
якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9
ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які
виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також
до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами
законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той
із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в
грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання
дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у
твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних
представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів,
визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача
аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов`язання представляє собою
зобов`язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним,
так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов`язаннях
предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому
сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в
безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного
платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає
вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або
законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з
одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у
третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами
обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення
спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм
свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного
права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в
першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних
засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по
своїй суті нормами прямої дії;
положення ЦК України субсидіарно
застосовуються для регулювання сімейних відносин;
в СК України не передбачено
як відбувається погашення вимог за грошовим зобов`язанням. Тому в такому разі підлягають
застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України;
ВИСНОВОК № 1: При здійсненні часткових платежів
аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за
аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи
з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності
заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Що
розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості»
Сімейні відносини регулюються на
засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних
засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Сімейні обов`язки є такими, що тісно
пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина
перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу,
тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного
обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина
третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання
сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків,
встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта
статті 15 СК України).
Особа, яка порушила зобов`язання, несе
відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не
встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що
вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша
та друга статті 614 ЦК України).
У разі виникнення заборгованості з вини
особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю
між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у
розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення
від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня
ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості
(абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
У постанові Верховного Суду у складі
колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17
листопада 2021 року в справі № 569/14819/19
(провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки
(пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день
прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення
сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів
прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього
обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно
від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів
повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день
прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у
якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів
нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її
сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не
проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить
періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів
про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми
несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за
кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих
зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити
розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від
дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня
ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої
пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду,
висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від
03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц
(провадження № 14-616цс18)».
Тлумачення вказаних норм
свідчить, що: загальні засади (принципи) приватного права мають
фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу,
акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це,
зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті
нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що
містяться в актах сімейного законодавства;
учасники сімейних правовідносин можуть
мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники
сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій;
утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків
учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися
або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку
майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові
обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за
допомогою інших суб`єктів.
невиконання або ухилення від виконання
сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових
наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі)
сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку
можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту
сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на
майнову сферу зобов`язаної особи;
стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення
заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається.
Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного
законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього
заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є
невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню)
відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність
своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
(!!!) розмір пені за місячним платежем розраховується так:
заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж)
необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з
першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не
сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання
зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1
відсоток. Тобто, заборгованість
за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
при застосуванні формулювання «не більше
100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо
обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за
всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при
пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент
пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не
повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати
сукупну поточну заборгованість та заборгованістьза аліментами за певний місяць.
ВИСНОВОК № 2: Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме
заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100
відсотків заборгованості» означає, що розмір
пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов
про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен
перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Матеріал по темі: «Правові підстави для зміни розміру аліментів»
Теги: аліменти, алименты, пеня,
неустойка, стягнення, исполнительная, ДВС, юстиция, виконавча служба,
заборгованість, рішення суду, судова практика, оскарження, захист, судова
практика, пеня аліменти, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар