Чи є відкликання позову, а потім повторне його подання (наприклад, з метою
перерозподілу на іншого суддю) зловживання процесуальним правом?
19 січня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 932/3138/21, провадження №
61-12943св21 (ЄДРСРУ № 102704953) досліджував питання щодо подання повторного
позову (з відкликанням первісного), як засобу зловживання процесуальним правом.
За загальними вимогами учасники
судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися
процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Під зловживанням процесуальними правами
розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє
вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони
можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою
обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження,
перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення
справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Вартий уваги той факт, що механізм
зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до
досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій
(бездіяльності) зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон
пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю
штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні
правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
Між тим, ознакою зловживання
процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на
затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Слід враховувати, що наведений у
процесуальному Законі перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням
процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням
також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Відповідно до статті 55 Конституції
України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Суддя,
здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (статті 8, 129 Конституції
України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі -
Конвенція) кожен має право
на справедливий і публічний розгляд
його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом.
Ці засади є конституційними гарантіями
права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 2
ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та
своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту
порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,
прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України
кожному гарантується право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до
суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи
законних інтересів.
Європейський суд з прав людини (далі -
ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі
встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і
обмеження, зміст яких -не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із
тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом
вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і
реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від
16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v.
France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6
Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є
доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути
достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства
права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа
повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання
у її права».
При цьому складовою правової
визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.
ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати
застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення
ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічні правові висновки щодо
застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові
Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06
лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц
(провадження № 61-37352сво18).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах
верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до
інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також
міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою
України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Недотримання судом права сторони на
участь у судовому засіданні є порушенням принципу рівності сторін та права
особи на справедливий суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, що
свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм
процесуального права.
ВИСНОВОК: З огляду на викладене, не
є обґрунтованим залишення позовної заяви без розгляду з тих
мотивів, що до суду позивачем подано декілька позовів до одного й того самого
відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або
подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, оскільки позивач, скориставшись своїм
процесуальним правом, подав заяву про відкликання позовної заяви, яка
перебувала у провадженні попереднього судді.
Матеріал по темі: «Зловживання процесуальними або матеріальними (цивільними) правами»
Теги:
зловживання процесуальними правами, процесуальна диверсія, нецензурна лайка,
безпідставний відвід, однакові клопотання, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар