Верховний суд: територіальне місце виконання судового рішення та
пред’явлення виконавчого документу до виконання
28 грудня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/7346/20, адміністративне провадження №
К/9901/24488/20 (ЄДРСРУ № 102318389) досліджував питання щодо територіального
місця пред’явлення виконавчого документу до виконання.
31.03.2021 Верховним Судом розглянуто
справу № 380/7750/20, предметом розгляду
якої було правомірність постанови приватного виконавця про відкриття
виконавчого провадження з тих мотивів, що виконавчий документ пред`явлено не за
місцем його виконання.
Розглядаючи справу № 380/7750/20 перед судом постало питання, які
фактичні обставини мають юридичне значення при визначенні «місця виконання
рішення» у значенні частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче
провадження» як умови, з якою частина друга статті 25 Закону України «Про
органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень
інших органів» пов`язує підвідомчість виконавчого документа приватному
виконавцю з огляду на територіальні межі його діяльності.
Відповідаючи на вказане питання
Верховний Суд вказав, що спираючись на цільове тлумачення статті 24 Закону
України «Про виконавче провадження» у системному зв`язку з іншими положеннями
зазначеного Закону, таку її конструкцію можна пояснити тим, що виконавчі дії мають провадитися з
урахуванням (в межах) дійсного/фактичного місця проживання боржника.
Тобто «примусове виконання» рішень має бути певним чином «наближеним»,
прив`язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть
змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином
реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження
(як-от: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у
вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення).
15.07.2021 Верховний Суд у складі
судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також
захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду розглянув
справу № 380/9335/20.
За наслідками розгляду справи № 380/9335/20 Верховний Суд у складі судової
палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту
політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову
від 15.07.2021, у якій дійшов висновку про правильність висновків Верховного
Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 та не вбачав
підстав для відступлення від вказаної правової позиції
Аналізуючи положення статті 24 Закону
України «Про виконавче провадження» Верховний Суд у складі судової палати з
розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту
політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №
380/9335/20 дійшов висновку, що у
виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як
для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися
виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і
виконання обов`язків у виконавчому провадженні.
Статтею 19 Закону України «Про
виконавче провадження» на боржника покладено низку обов`язків (зокрема
повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а
також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення
виконавчих дій, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, допускати в
установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень
і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення
виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній
близькості до місця вчинення виконавчих дій.
Крім того, аналізуючи положення статей
9, 18 Закону № 1404-VIII, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також
положення Закону № 5492-VI, Верховний Суд дійшов висновку, що виконавець має
реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки
необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до
відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких
приватний виконавець має дотримуватись.
Верховний Суд наголосив, що відсутність
прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на
обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати
інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта
владних повноважень. Виходячи із системного аналізу пункту 10 частини четвертої
статті 4 Закону № 1404-VIII в сукупності з іншими положеннями цього Закону,
Верховний Суд у справі №380/9335/20 констатував, що надання триденного терміну
для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без
прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом
державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності
зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника,
вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця
проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного
виконавця.
ВИСНОВОК: Примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним
до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу
останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином
реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження.
Матеріал по темі: «Виконавче провадження за місцезнаходженням відкритих банківських рахунків боржника»
Теги:
приватний виконавець, частный исполнитель, округ, виконавче провадження,
стягнення, виконання судового рішення, виконавчий напис, відповідальність
виконавців, передача справи, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар