Статус фізичної
особи, яка зареєстрована в якості ФОП у правовідносинах з третіми особами
12 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 642/5814/18, провадження № 61-17285св21 (ЄДРСРУ
№ 102561589) досліджував питання щодо статусу фізичної особи, яка зареєстрована
в якості фізичної особи підприємця.
Слід вказати, що "фізична особа-підприємець" та
"фізична особа" мають різний податковий та правовий статус.
Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу
України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що
здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі
фізичні особи.
За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна
правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у
момент її смерті.
У статті 26 Цивільного кодексу України вказано, що всі
фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична
особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим
законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені
Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать
закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як
учасник цивільних відносин.
З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства
вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка
не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у
статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на
здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична
особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто, фізична особа, яка бажає реалізувати своє
конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних
реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не
втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту
народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.
При цьому, правовий статус "фізична особа -
підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної
особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до статті 320 ЦК України власник має право
використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім
випадків, встановлених законом.
(!!!) Чинне законодавство не
виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа-підприємець та не
містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця.
Законодавство встановлює, що фізична особа-підприємець
відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім
своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено
стягнення.
Тобто однією з особливостей підстав припинення зобов`язань
для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання, у тому числі за
укладеними договорами, не припиняються, а залишаються за нею як фізичною
особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Аналогічна правова позиція
викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у
справі №686/19162/15-ц.
Отже, з урахуванням зазначених положень законодавства,
суб`єктом права власності визнається саме фізична особа. При цьому, правовий
статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що
перебуває у її власності.
ВАЖЛИВО: З урахуванням
наведеного, правовий статус підприємця для фізичної особи - це виключно
реалізація додаткових прав та обов`язків, які накладаються цим статусом, а
відокремлення майна, фізичної особи та фізичної особи-підприємця є
необґрунтованим.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного господарського суду, виклавши їх у постанові від 28
липня 2021 року у справі № 916/403/21,
які підтримані 22 вересня 2021 року Верховним Судом у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 221/4599/19-ц, провадження № 61-8520св21 (ЄДРСРУ
№ 99926534).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня
2019 року у справі № 753/16525/16-ц
(провадження № 14-574цс18) зазначено, що «фізична особа, яка бажає реалізувати
своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження
відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за
жодних умов не втрачає і
не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження,
а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус
«фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності
фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Отже, наявність у фізичної особи статусу суб`єкта
господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими.
ВИСНОВОК: Наявність
статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації
фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх
правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої
Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05
червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц
(провадження № 14-150цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19).
Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08
січня 2019 року у справі № 916/218/18, від
08 вересня 2021 року у справі № 519/416/19.
Матеріал по темі: «Позов до ФОП: господарська чи цивільна юрисдикція?»
ТЕГИ: ФОП, ФЛП, фізична особа-підприємець, суб’єкт
підприємницької діяльності, припинення ФОП, зобов’язання фоп, физическое
лицо-предприниматель, індивідуальний підприємець, индивидуальный
предприниматель, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар