Адвокат Морозов (судовий захист)
Регулювання одних
фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу
08
квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/25373/15, адміністративне провадження №К/9901/30272/18 (ЄДРСРУ №
88654597) досліджував питання щодо ієрархічної колізії нормативно-правових
актів.
Юридична
сила закону як основного джерела права, його місце в системі
нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією
із ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій
регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею
92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть
бути врегульовані виключно законами України.
Ієрархічна
колізія нормативно-правових актів, тобто колізія, яка виникає внаслідок
регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають
різну юридичну силу.
Верховний
Суд зауважує, що правило, яке використовується для подолання ієрархічних
колізій, є таким: у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в
нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу.
Так,
Конституція України, як акт найвищої юридичної сили встановлює, що Кабінет
Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами
України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради
України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ст. 113).
Отже,
у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати
норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Окрім
цього, 12 березня 2020 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №227/2015/18, провадження № 61-13866св19 (ЄДРСРУ №
88322414) вказав, що колізія норм права вирішується
шляхом вибору того нормативного акта, який
має бути застосований до конкретного випадку
(юридичного факту).
При
розбіжності між загальним
і спеціальним нормативно-правовим актом перевага
надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним
актом.
Таким
чином, у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні
моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій
нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Питання
застосування нормативно-правових актів, виданих одним і тим же органом, які
мають різну юридичну силу та не узгоджуються між собою, відображені у листі
Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо
практики застосування норм права у випадку колізії", у якому зазначено, що
у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим же органом,
але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
Окрім
цього, відповідно до вказаного Листа вбачається, що у разі
існування суперечності між актами, прийнятими
різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим
та нижчестоящим, застосовується акт,
прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну
силу.
P.s.
І родзинка - листи міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний,
інформаційний характер і не встановлюють правових норм (лист Міністерства
юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо практики
застосування норм права у випадку колізії" та лист МЮУ від 24.02.2010 р. N
1111-0-26-10-20).
Немає коментарів:
Дописати коментар