Визнання ФГВФО правочинів
нікчемними та відмова від виплати гарантованої суми вкладу
08
квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 810/282/16,
адміністративне провадження №К/9901/35015/18 (ЄДРСРУ № 88655361) досліджував
питання щодо визнання ФГВФО нікчемності правочину і, як наслідок, відмови від
виплати гарантованої суми вкладу.
Законом
№4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлено правові,
фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів
фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є
спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За
визначенням статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або
безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені
банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору
банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного
депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник
- фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на
користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського
рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно
із частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному
вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в
розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення
Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування
коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів
в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не
може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права
приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання
зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог
щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим
Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому
банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової
адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим
Законом.
Вкладник
набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами
за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за
вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та
ліквідацію банку.
Згідно
із частинами першою та другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа
Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування
коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та
нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про
відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена
особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком
України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з
підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 07.12.2000 №
2121-III «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня
отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію
банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за
вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом
6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів
фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції
Фонду від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом
процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову
інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості
вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру
належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
(!!!) Підставою для поширення на особу гарантій,
передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої
особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто
наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи,
які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу
(депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного
сертифіката.
Слід
зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку
та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу
із походженням на
відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже,
під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону
№4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2
Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до
запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно
до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №
4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації
зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених
(укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової
адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів),
що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону,
та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії
щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частина
третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори)
неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1)
банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без
встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій,
відмовився від власних майнових вимог;
2)
банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання,
внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових
зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3)
банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у
користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими
або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється
від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або
зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4)
банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у
день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5)
банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання,
факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому,
ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки
і банківську діяльність";
6)
банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг
(пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми
документами банку;
7)
банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи
передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо
не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8)
банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо
такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
З
аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом
перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не
є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими
закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має
ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом
тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи
до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми
вкладу.
Верховний
Суд зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не
може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час
оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками
умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень
частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Такі
неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема,
кримінального провадження, рішення в якому відповідно до норм Кодексу
адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних
судів.
Також
слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо
застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних
правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15)
зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI
підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є
нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України
не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду
при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення
переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №
4452-VI.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у
справі №826/1476/15 та підтримана
в постановах від 10 травня 2018 року у справі №826/20429/14,
від 21 червня 2018 року у справі №802/4016
та від 21 червня 2018 року у справі №821/3601/15-а.
Якщо
внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно
збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не
може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування
наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна
застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за
цією статтею.
Такий
висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного
Суду від 27.02.2020 у справі № 810/530/16.
Матеріал по темі: «Набуття статусу вкладника банку у зв`язку з відступленням права вимоги за вкладом»
Немає коментарів:
Дописати коментар