Право накладення вето на рішення Ради

Адвокат Морозов (судовий захист)

Право накладати вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради

27 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 381/329/17, адміністративне провадження №К/9901/24440/18, К/9901/24444/18 (ЄДРСРУ № 88933458)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Систему і гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, пунктами 1, 8, 20 частини четвертої цієї статті визначено, що сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень, тощо.

Повноваження міської ради визначені у статтях 25, 26 цього Закону. Зокрема, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, перелік вказаних питань міститься у статті 26 Закону.

Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Аналіз зазначених у попередньому розділі правових норм дає підстави для висновку, що голова сільської, селищної, міської ради може своїм розпорядженням зупиняти рішення ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк.

Разом з тим, норми даної статті не містять прямого зобов`язання щодо одночасного внесення на повторний розгляд ради відповідного рішення, а лише встановлюють двотижневий строк, в межах якого воно має бути переглянуте разом із зауваженнями голови ради.

Одночасно, право накладати вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою. Отже, суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №813/5033/17 (ЄДРСРУ № 86594285), від 19 лютого 2020 року у справі №2а-2378/11 (ЄДРСРУ № 87682571).