Відсутність даних про вручення водію протоколу по ст. 130 КУпАП

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відсутність даних про вручення  водію  копії протоколу про правопорушення за ст. 130 КУпАП унеможливлює притягнення водія до відповідальності

Вимоги практики ЄСПЛ вказують на те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.

Суд не має процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення  водію  копії протоколу про правопорушення. Суд розцінює це як істотне порушення  водія права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції (06.04.23 р. Івано-Франківський апеляційний суд у справі  № 345/792/23).

ВИСНОВОК: Відсутність даних про вручення  водію  копії протоколу про правопорушення за ст. 130 КУпАП унеможливлює притягнення водія до відповідальності, оскільки у суду немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів про недоведеність вини.

Матеріал по темі: «За кермом авто в нетверезому стані без доказів керування»

Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом, наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов

Повернення апеляційної скарги по ст. 130 КУпАП за відсутності договору з адвокатом

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Повернення апеляційної скарги з підстав не долучення адвокатом засвідченого витягу з договору про надання правової  допомоги  у справах по ст. 130 КУпАП

Частиною другою статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до вимог частини першої статті 271 КУпАП захисником у справі про адміністративне правопорушення може бути адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно з вимогами частини другої статті 271 КУпАП визначено, що повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін (07.04.23 р. Київський апеляційний суд у справі № 756/817/23, Одеський апеляційний суд у справі № 501/506/23).

ВИСНОВОК: Не долучення адвокатом засвідченого витягу з договору про надання правової  допомоги  у справах по ст. 130 КУпАП є підставою для повернення апеляційної скарги та фактичним позбавленням права на перегляд судового рішення.

 

Матеріал по темі: «Огляд водія на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння» 

Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом, наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов

Закриття провадження у адміністративній справі по ст. 130 КупАП

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Закриття провадження у адміністративній справі по ст. 130 КупАП за відсутністю складу або події правопорушення

Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, повинен враховувати, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Із змісту частини другою згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

1.      Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Якщо у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та в матеріалах справи відсутні відомості про наявність посвідчення водія, суд позбавлений можливості застосувати до останньої санкцію ст. 130 ч. 1 КУпАП, в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

2.      Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані. Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Інше:

Рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом учинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП (20 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 524/5741/16-а, адміністративне провадження N К/9901/33786/18);

Інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а);

Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17)

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п. 7 розділу  X  «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції) та ін.

 

Матеріал по темі: «Алгоритм дій водія за ст. 130 КУпАП»

 

 

Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом, наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов

Огляд водія на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння

 

Порядок проведення огляду та/або відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

(!!!) Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р.  № 1452/735 (надалі – «Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп’яніння), та оформлення результатів такого огляду.

П. 2. Розділу I «Загальні положення» встановлює, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп’яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп’яніння проводиться:

• поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

• лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення.

(!!!) Слід враховувати, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Щодо процесуального алгоритму огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

При цьому, диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння».

Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів.

ВАЖЛИВО: Лише у випадку незгоди водія на сам факт застосування спеціального технічного засобу або незгоди з його результатами, у поліцейського виникає обов`язок у двогодинний строк доставити водія до закладу охорони здоров`я для огляду.

При цьому, закон оперує правовими категоріями «відмова від огляду» та «незгода (на застосування спеціального технічного засобу або з його результатами)», які є різними видами вольових актів та тягнуть різні правові наслідки.

Відмова водія від огляду на стан сп’яніння

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз`яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

(!!!) Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

 

Матеріал по темі: «Адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП»

 

 

Теги: 130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування автомобілем на підпитку, алкогольне спяніння, управління транспортним засобом, наркотичне сп’яніння, відсторонення від керування, затримання транспортного засобу, протокол, постанова поліції, адміністративне правопорушення, акт огляду, медичний огляд, судова практика, Адвокат Морозов

Оформлення ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Інструкція з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2022 року № 36, який набрав чинності 01.04.2022 р. затверджені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 липня 2016 року № 725 та фактично затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі – «Інструкція»)

Відповідно до Інструкції державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснює посадові особи ДСНС з визначенням повноважень Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі та цією Інструкцією.

Стосовно протоколу та уповноважених осіб на його складання

Протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності;

Складати протокол про адміністративні правопорушення за ст. 77, 77-1,175, 175-2 та 188-8 КУпАП мають право уповноважені на те посадові особи ДСНС, а за статтями 120, 175, 188-8 КУпАП працівники відомчої, місцевої та члени добровільної пожежної охорони.

Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, державною мовою, ураховуючи вимоги чинного законодавства щодо державної мовної політики. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу. У разі допущення порушень при оформленні протоколу його заповнений бланк вважається зіпсованим.

Заповнення протоколу

При складанні протоколу зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність, а також зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З метою належного виконання вимог КУпАП посадові особи ДСНС під час складення відповідного протоколу мають право ознайомитися та зафіксувати дані, що містяться в документах, що посвідчують особу, щодо якої складається протокол.

Особливості фіксації правопорушень

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 77 КУпАП зазначається, які саме вимоги пожежної безпеки в лісах порушено, які порушення призвели до знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем чи виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі.

У разі складання протоколу за статтею 77-1 КУпАП зазначається ким, де та коли здійснено самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12 серпня 2021 року № 541, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1311/36933.

Під час складання протоколу відповідно до статті 164 КУпАП зазначається конкретна суть такого адміністративного правопорушення, а саме:

• відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам чинного законодавства, заявленої в декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, перевіряється під час планових (позапланових) перевірок суб’єктів господарювання;

• щодо провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або в період зупинення ліцензії, надання суб’єктом господарювання органу ліцензування недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, порушення ліцензіатом установленого строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві про отримання ліцензії та документах, що додавалися до неї, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - під час планових (позапланових) перевірок ліцензіатів.

Під час складання протоколу відповідно до статті 175 КУпАП зазначається, які порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі якщо порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки призвели до виникнення пожежі, сприяли її розвитку або перешкоджали гасінню, про це обов’язково зазначається в протоколі при викладенні суті правопорушення.

При складанні протоколу відповідно до статті 175-2 КУпАП зазначається суть правопорушення, а саме початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов’язковим.

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, зазначається хто та коли здійснив завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини).

Під час складання протоколу відповідно до статті 185-14 КУпАП зазначаються де, коли, ким та які саме створено перешкоди в діяльності посадових осіб ДСНС, пов’язаній з проведенням перевірок.

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 188-8 КУпАП, зазначаються дати складання та вручення приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб ДСНС, номери невиконаних пунктів або запропонованих заходів, установлений строк виконання яких на момент перевірки минув. Зазначаються також дата, до якої захід мав бути виконаний, та дата виявлення такого порушення (невиконання) із зазначенням чи є це порушення (невиконання) триваючим.

Якщо строки виконання запропонованих заходів, зазначених у приписі, розпорядженні чи постанові не минули, протокол не складається.

Під час складання протоколу відповідно до статті 188-16 КУпАП зазначається, які саме законні вимоги посадових осіб ДСНС за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру невиконано, з обґрунтуванням відповідно до чинного законодавства. Якщо порушення призвели до виникнення аварії, небезпечної події або надзвичайної ситуації техногенного характеру, сприяли її розвитку або перешкоджали ліквідації, це обов’язково зазначається в протоколі при викладенні суті порушення.

При складанні протоколу відповідно до статті 188-37 КУпАП зазначається про невиконання законних вимог посадових осіб ДСНС щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків.

Права правопорушника та порядок розгляду справи

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, а також повідомляється про час та місце розгляду адміністративної справи, про що робиться відмітка в протоколі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Складений протокол відповідно до статей 164, 185-14 та 188-16 КУпАП, а також відносно осіб віком від 16 до 18 років разом з повідомленням (додаток 2) та матеріалами, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складання надсилається до районного, районного в місті, міського, міськрайонного судів. У таких протоколах дата та час розгляду адміністративної справи не зазначаються (ставиться прочерк), а зазначаються тільки найменування суду та його місцезнаходження.

(!!!) У разі виконання постанови районного, районного в місті, міського, міськрайонного суду щодо належного дооформлення (доопрацювання) протоколу складеного за статтями 77, 77-1, 120, 164, 175, 175-2, 183, 185-14, 188-8, 188-16 та 188-37 КУпАП, посадові особи ДСНС мають право користуватися в установленому порядку інформацією, яка міститься в Єдиній інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ, зокрема для встановлення відомостей, які особа, що вчинила адміністративне правопорушення, відмовилася надати (надала недостовірні відомості), про що письмово повідомляють цю особу протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації.

Якщо особа, стосовно якої складається протокол, не володіє українською мовою, протокол складається за участю перекладача.

Протокол підписується особою, яка його склала, й особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це.

Виконання постанови

Постанова, яка надсилається для примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», скріплюється печаткою відповідного територіального органу (підрозділу) ДСНС.

 ПРОТОКОЛ

про адміністративне правопорушення

____________________ № ___
(серія)

___ ____________ 20__ року	__________________ (місце складення)
Я, ________________________________________________            (посада, найменування органу від імені якого посадова особа, уповноважена складати протокол, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) _____________________________________________________                 або прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника відомчої, місцевої пожежної охорони, члена добровільної пожежної охорони) керуючись статтями 223, 24419, 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, склав(ла) цей протокол про те, що громадянин(ка): _________________________________________,                                                 (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)) число, місяць і рік народження ________, громадянство __________, номер телефону ___________, місце проживання або перебування ______________________________________________________,                                                                                                                                        (адреса) місце роботи (навчання), посада ________________________________________________________________________, документ, що посвідчує особу _________ _______________________________,                                                                                           (назва документа, серія, номер, ким і коли виданий) чи притягався(лася) раніше до адміністративної відповідальності. Якщо так, коли саме __________, дата, час та місце вчинення і суть адміністративного правопорушення ______________________________________________________________________ чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене статтею _____________ КУпАП. Свідки: 1. ______________________________________________                                                      (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса) (підпис)              2. ________________________________________________                                                         (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса) (підпис) Потерпілий(і) ___________________________________________________                                           (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місце проживання або перебування) Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду ___________________________________________ Громадянину(ці) ____________________ роз'яснено його (її) права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться ___ ________ 20__ року о __ год. ___ хв. у _________________                                                                                                                                                                     (місце розгляду справи) Підпис особи, яка ознайомлена з його (її) правами та обов'язками, місцем і часом розгляду справи ___________ Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення _____ Від пояснень та підпису відмовився(лася) _________________________________________________ Заяви та клопотання ______________________________________________ Рішення органу, від імені якого складено протокол, за заявою (клопотанням) ________ До протоколу долучається ___________________________________________ Підпис особи, яка склала протокол _______________________________________________________ Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про отримання примірника протоколу ___________________, дата отримання протоколу _____________.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua

 

Теги: ДСНС, купап, протокол, постанова, надзвичайна ситуація, пожежа, пояснення, оскарження рішення, скасування постанови, Адвокат Морозов

Відкриття виконавчого провадження під час оскарження постанови поліції

Адвокат Морозов (судовий захист)

Наслідки бездіяльності стягувача (поліції) або затримка суду призводить до незаконного обмеження прав «правопорушника» під час оскарження постанови поліції про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП вказує, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Більш детально в матеріалі: «Постанова поліції на місці вчинення правопорушення: аспект законності»

Між тим, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 цього Закону).

(!!!) За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

ВАЖЛИВО: Отже, обов’язок державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження кореспондує лише з обов’язком отримання виконавчого документа від стягувача, а не перевірки цього документу на предмет оскарження його боржником.

В той же час, ст. 28 Закону №1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З вищевказаної норми Закону вбачається, що боржник  повинен бути належним чином повідомлений  про відкриття виконавчого провадження, в тому числі щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо постанова надіслана йому за адресою, зазначеною у виконавчому документі рекомендованим поштовим відправленням, тобто із повідомленням про вручення.

Крім того, аналіз норм ст. 28 Закону №1404 дає підстави для висновку, що Закон встановлює обов'язок державного виконавця не тільки направити боржнику вказану постанову, а й перевірити факт її  вручення.

Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від  07.05.2018 № 916/1605/15-г.

Між тим, згідно з п. 3 ч. 1   ст. 288, ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 299 КУпАП, яка визначає порядок звернення постанови до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно зі статтями 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, однак є випадки коли це правило не працює і вони пов’язані фактично з бездіяльністю або стягувача (який не перевірив чи йде процедура судового оскарження спірної постанови) чи навіть суду, який «з величезною завантаженістю»  відкриває провадження заднім числом, але після спливу декількох місяців….

Все вищевикладене призводить до того, що незважаючи на те, що «боржник» фактично виконав всі вимоги діючого законодавства та оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення до суду, однак у зв’язку із бездіяльністю або адміністративного відділу поліції або безвідповідального відношення суду, «правопорушнику» ще необхідно оскаржувати постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення до адміністративного суду та сплачувати судовий збір (який, як правило,  перевищує суму штрафу у декілька разів) або терпіти наслідки відкритого виконавчого провадження, а це заборони та обмеження встановлені Законом.

ВИСНОВОК: «Боржник», «правопорушник» повинен пам’ятати, якщо постанова поліції буде оскаржена в судовому порядку то, як наслідок, перебіг строку для її добровільного виконання буде зупинено в силу вимог статті 307 КУпАП України, а відтак відкриття виконавчого провадження при процедурі оскарження постанови поліції, як і встановлення будь-яких обмежень в силу Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірним.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 27.03.2019 р. у справі № 826/15117/17 провадження № К/9901/52767/18 (ЄДРСРУ № 80805719).

Таким чином, для уникнення вищевказаного рекомендовано:

• Письмово повідомляти орган поліції про оскарження спірної постанови в судовому порядку;
• Контролювати процес відкриття судового провадження по справі (писати заяви, скарги, дзвонити секретарю, помічнику і т.і.);
• Пересвідчитись у виконавчій службі на предмет відкриття виконавчого провадження та/або перевірити себе в реєстрі боржників і … оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження до адміністративного суду.

Теги: оскарження постанови поліції, відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, протокол, постанова поліції на місці вчинення правопорушення, штраф поліції, судова практика, Адвокат Морозов