Зміна юрисдикції розгляду справи у скасуванні розшуку ТЦК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Зміна предметної юрисдикції розгляду справ проти ТЦК: тепер справи розглядають не окружні адміністративні, а місцеві суди

26 серпня 2025 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд в рамках справи № 420/23357/25 (ЄДРСРУ № 129875809) досліджував питання шодо кардинальної зміни юрисдикції розгляду справи у скасуванні розшуку ТЦК.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Частиною 1 статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, …

Згідно ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В свою чергу, відповідно до положень статті 235 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).

Відповідно до ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.

За положеннями ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно особливостей розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, визначених ст. 2799 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ст. 9 Закону).

За положеннями ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста згідно ст. 8 зазначеного вище Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Таким чином у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов`язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 2101 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення. При цьому протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту саме виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В свою чергу у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ст. 259 КУпАП). Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (ст. 260 КУпАП).

Таким чином, дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, пов`язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення, а дії відповідача щодо направлення звернення до відділу поліції щодо особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

На думку  суду, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам ТЦК про наявність ознак скоєння військовозобов’язаним  адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що адміністративним судам підсудні справи не лише з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, оскільки законодавством не визначено іншого порядку судового захисту прав та законних інтересів особи у цих публічних правовідносинах, то за загальним принципом, визначеним у статтях 5 та 19 КАС України, такі справи належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Предметом позову у цій справі є дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані з виявленням ним обставин порушення правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В свою чергу справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відносяться до компетенції адміністративних судів.

Слід зазначити, що статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Так, за положеннями даної статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

ВИСНОВОК: Отже якщо предметом спору у справі є дії ТЦК, пов`язані із притягненням військовозобов’язаного  до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.

 

Суть проблеми: Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). 

Згідно ч.1ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (Ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 24.10.2025 року у справі № 420/23357/25, н/п 2-а/766/502/25 (ЄДРСРУ №131506566) 

З викладеного слідує, що строки звернення до суду зменшуються з 6 місяців до … 10 днів з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися, а це повідомлення в Резерв!

 

 

 

Матеріал по темі: «Як  мене з розшуку ТЦК знімало (алгоритм дій)»

 

 

 

 

 

 

#тцк, #затримання, #доставлення, #порушення #правил_військового_обліку, #мобілізація, #воєнний_стан, #поліція, #захист, #суд, #протокол, #оскарження, #постанова, #штраф

 

 

⚠️Як мене з розшуку ТЦК знімало❓

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

⚠️Як  мене з розшуку ТЦК знімало❓

(сповідь від першої особи + алгоритм дій😜)

 

1.👉Спершу необхідно вияснити причину👀 «розшуку», для цього подаємо адвокатський запит / звернення громадянина до ТЦК (в нашому випадку – неявка по повістці); 

2.👉Запити до Укрпошти та ТЦК: коли, ким, на яку адресу і яким чином надсилалася повістка від ТЦК – отримуємо відповідь; 

3.Два варіанти: 1) Заява в ТЦК🏛 «про зняття розшуку»  (або відсутність підстав, або відсутність повістки на Укрпошті, або закінчення строку притягнення до адмін.відповідальності); 2) Суд👨‍🎓; 

4.💣💣💣Альтернативний варіант – для «сміливих з відстрочкою»💪💪💪: (якщо Ваш ТЦК ігнорує заяву див. п. 3, а чекати суд ну дуже довго): 👉 звертаємось в поліцію / поліція зупиняє авто – просимо скласти протокол затримання (для чого? Нижче буде детально викладено у матеріалі!)  - ї демо в ТЦК – і на протязі 3-х годин розглядаємо адмін.справу❗️❗️❗️ (можна це робити навіть не у своєму ТЦК😊, тоді останній не захоче передавати матеріали в Ваш ТЦК і приїжджати на розгляд справи🙈, а тому скоріш за все випише повістку), але привід до ТЦК зафіксовано в поліції😲, а отже «розшук» припинив свою дію!👌

 

 

«Затримання або доставлення до ТЦК «порушника» правил військового обліку»

 

·       Яка різниця між затриманням та доставленням?

·       Хто може проводити адміністративне затримання?

·       Як відбувається доставлення?

·   До якого ТЦК та СП поліція зобов’язана доставити «порушника» правил військового обліку?

 

Встановлення особи за відсутністю паспорту

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Порядок та особливості встановлення особи за відсутністю документу, що посвідчує особу

04 червня 2025 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 686/20198/22, провадження № 51-565км25 (ЄДРСРУ № 128309294)  досліджував питання щодо порядку встановлення особи за відсутністю паспорту.

Ідентифікація особи – це процес встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником. Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім’ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов’язковому пред’явленню.

За результатами опитування свідків складається акт встановлення особи.

ВИСНОВОК: Відсутність документа, що посвідчує особу, не виключає можливості встановлення інформації про особу, зокрема за допомогою відомостей, наданих самою особою.

 

 

 

Матеріал по темі: «(НЕ)отримання судового дозволу на огляд мобільного телефону»

 

 

Теги: паспорт, затримання, встановлення особи, паспорт, посвідчення, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Затримання або доставлення до ТЦК «порушника» правил військового обліку

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Затримання або «добровільне» доставлення до ТЦК «порушника» правил військового обліку (ст. 210 «Порушення правил військового обліку» і 210-1 «Порушення законодавства мобілізацію» КУпАП)

 

Яка різниця між затриманням та доставленням?

Затримання і доставлення - різні заходи, хоча можуть перетинатися.

Затримання - це обмеження свободи пересування особи, зазвичай з метою притягнення до відповідальності за правопорушення із обов’язковим складанням протоколу та дотриманням інших обов’язкових процедур.

Доставлення - це переміщення особи до ТЦК, і може бути як добровільним, так і примусовим, але не обов'язково пов'язане з порушенням закону та оформленням протоколу.

 

Хто може проводити адміністративне затримання? 

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про національну поліцію» за зверненням ТЦК та СП  виключно органи та підрозділи, що входять до системи поліції здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів.

В свою чергу ст. 261 КУпАП встановлює що:

-  про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання;

- про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган;

- про кожний випадок адміністративного затримання осіб поліція інформує центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника;

(!!!) Адміністративне затримання може тривати не більше 3 годин (ч. 1 ст. 263 КУпАП)

 

 Як відбувається доставлення?

Відповідно до ст. 259 КУпАП доставлення порушника правил військового обліку відбувається:

1)  З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;

2) Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. 

 

До якого ТЦК та СП поліція зобов’язана доставити «порушника» правил військового обліку (ст. 210 «Порушення правил військового обліку» і 210-1 «Порушення законодавства мобілізацію» КУпАП)?

Відповідно до абз. 16 п. 79 Постанови КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 « Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

ВИСНОВКИ: 

У випадку якщо поліція намагається «примусово доставити» порушника до ТЦК:

- необхідно з’ясувати у поліції це затримання (протокол, повідомлення родичів, безоплатна правова допомога) чи доставлення (добровільне переміщення особи без складання протоколу);

-  у випадку затримання необхідно: 1) прослідкувати щоб протокол містив всі необхідні відомості та реквізити (див. вище) зокрема, час і мотиви затримання; 2) отримати копію протоколу (відмова від підпису протоколу не врятує ситуацію); 3) не чинити фізичний опір поліції; 4) оскаржити його в суді;

-  Доставлення повинно відбуватися до відповідного ТЦК в якому правопорушник перебуває (повинен перебувати) на військовому обліку!!!

 

І після цього: оскаржити протокол затримання складений поліцією та протокол ТЦК до суду.

  

 Матеріал по темі: «(НЕ) Оновлення даних в ТЦК, ЦНАП, Резерв+»

Статус пояснень особи наданих під час її затримання

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Пояснення особи, надані під час її затримання, не є джерелом доказування у кримінальному провадженні

16 жовтня 2024 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 279/315/22, провадження № 51-1474км22 (ЄДРСРУ № 122510897) досліджував питання щодо статусу пояснень особи наданих під час її затримання.

Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 86 КПК передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Натомість ст. 87 КПК визначає, які докази є недопустимими, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому ч. 2 ст. 87 КПК передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Частиною 3 цієї статті передбачено, що недопустимими також є докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 208 КПК про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, у якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання -  це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, які мають значення для цього кримінального провадження.

За правилами ст. 23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного у ст. 615 цього Кодексу (Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 175/1906/22 (ЄДРСРУ № 116639572).

ВИСНОВОК: Враховуючи це, пояснення обвинуваченого під час затримання не є джерелом доказування у кримінальному провадженні щодо злочину, тому не можуть виступати допустимим доказом, у тому числі в аспекті свободи особи від самовикриття.

Зазначене узгоджується із судовою практикою, зокрема висновками, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі № 462/1945/23 (ЄДРСРУ № 117823833), від 24 січня 2024 року у справі № 175/1906/22 (ЄДРСРУ № 116639572), від 27 лютого 2024 року у справі № 705/2863/22 (ЄДРСРУ № 117527828).

 

 

Матеріал по темі: «Проведення обшуку до, а не після отримання дозволу слідчого судді»

 

 

 

Законність перевірки військово-облікових документів представниками ТЦК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Законність перевірки військово-облікових документів представниками Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки 

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» є саме тим нормативно-правовим актом, яка регулює вищевказані відносини. 

Хто має право на перевірку документів: уповноважена особа - посадова особа, яка призначається наказом коменданта та якій надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (ч. 1 п. 2 Порядку). 

(!!!) Комендант призначається після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) – п. 4 Порядку. 

Окрім того, Постанова КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» не передбачає право працівників ТЦК перевіряти документи у громадян в тому числі й військово-облікові документи. 

Які документи перевіряються уповноваженою особою: уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, вимагати перевірку військово-облікових документів немає навіть уповноважена комендантом особа. 

Випадки коли уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів:

• якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
• якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
• якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
• якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
• якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
• порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану (п. 7 Порядку). 

Наслідки не пред’явлення документів:  у разі відсутності в особи документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

ВИСНОВКИ: 

1. Уповноважена особа призначається виключно наказом коменданта, тому представники ТЦК не мають повноважень на перевірку документів у громадян;
2. Документами для перевірки може бути паспорт, а не військово-облікові документи;
3. В разі відсутності документів уповноважена особа затримує громадянина на строк не більше ніж на 3 години.

 

Матеріал по темі: «СУД: ТЦК не має права комплектувати ЗСУ»