Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: порядок звернення
виконавця до суду з вимогою про визначення частки боржника у спільному майні
10 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 367/252/24,
провадження № 14-21цс25 (ЄДРСРУ № 130552487) досліджувала питання чи має
виконавець повноваження на звернення до суду з позовом в інтересах учасників
виконавчого провадження; якщо так, то в інтересах яких саме учасників?
Щодо порядку звернення виконавця до суду з вимогою про визначення частки
боржника у спільному майні
Насамперед потрібно зазначити, що приватний
виконавець, хоча і є суб`єктом незалежної професійної діяльності, проте
уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання судових
рішень у порядку, встановленому законом.
Тому на
приватного виконавця, так само як і на державного виконавця, поширюються
приписи частини другої статті 19 Конституції України, які передбачають
обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб (чи прирівняних до них
осіб) діяти відповідно до належних їм повноважень, які зазвичай визначаються
законом.
Повноваження виконавця на вчинення виконавчих дій
наведені у статті 18 Закону № 1404-VIII через визначення переліку прав і
обов`язків виконавця.
Зокрема, у частині першій статті 18 Закону №
1404-VIIIзазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом
заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і
в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У частині третій зазначеної статті визначені права
виконавця у виконавчому провадженні, де в пункті 22 вказано, що виконавець може
здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
У частині шостій статті 48 Закону №
1404-VIIIвстановлено алгоритм дій виконавця у разі виникнення потреби у
зверненні стягнення на майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами, у
якій зазначено, що в разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами,
стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням
виконавця.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вирішення
процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних
справах, регламентовано в розділі VI ЦПК України.
До компетенції судів ЦПК України та Закон №
1404-VIIIвідносять широке коло питань, пов`язаних з виконанням судового
рішення, які можна поділити на дві групи:
1) розгляд заяв (подань) державного виконавця чи
сторін виконавчого провадження щодо вирішення питань, які виникають під час
здійснення виконавчого провадження;
2) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
виконавця під час виконавчого провадження.
Тож залежно від предмета судового розгляду суд у
виконавчому провадженні виконує дві основні функції: забезпечувальну і
контрольну.
Контрольна
функція суду є очевидною та полягає в перевірці судом рішень,
дій чи бездіяльності виконавця на предмет дотримання ним вимог закону під час
здійснення виконавчого провадження.
Натомість реалізація забезпечувальної функції відбувається через попереднє
санкціонування судом найбільш важливих процесуальних виконавчих дій, вчинення
яких потребує встановлення додаткових гарантій дотримання прав учасників
виконавчого провадження, які й забезпечуються судом.
Забезпечувальна функція суду у виконавчому провадженні
знайшла свій прояв, зокрема, у статті 443 ЦПК України, згідно з якою питання
про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими
особами, вирішує суд за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у
десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням
сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для
вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він
володіє спільно з іншими особами.
(!!!) Отже, як у Законі № 1404-VIII, так і в ЦПК України законодавець надав
виконавцю право ініціювати питання визначення частки боржника в спільному з
іншими особами майні.
У наведених нормах права також визначена форма
звернення виконавця до суду - подання,
яка пов`язується насамперед з тим, що виконавець апелює до суду з метою
забезпечення виконання судового рішення у вже вирішеному судом спорі.
Водночас не виключаються випадки, коли під час
розгляду судом подання виконавця щодо визначення частки боржника в спільному
майні між співвласниками такого майна або іншими заінтересованими особами
виникає спір про право на це майно.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що правовий
інструмент, встановлений у статті 443 ЦПК України, не покликаний врегульовувати наявні спори між співвласниками майна
(співвласниками майна та іншими особами), а є практичною реалізацією
заміни режиму права спільної сумісної власності на режим права спільної
часткової власності, коли є чітко визначеними частки осіб, які спільно
володіють певним майном, задля забезпечення виокремлення частки боржника, на
яку може бути звернено стягнення.
(!) Найпоширенішою сферою застосування приписів цієї статті на практиці є
спільне володіння боржником майном, набутим ним у шлюбі або отриманим у порядку
приватизації (зокрема, коли у свідоцтві про право власності не визначені частки
членів сім`ї, які набувають житло у власність).
Під час вирішення подання виконавця суд досліджує
документи, які підтверджують право власності боржника та інших осіб на майно,
яким вони володіють спільно, що презюмується на підставі закону, і визначає
частки співвласників у праві власності на таке майно. Водночас суд не вирішує
питання про виділ частки боржника чи про поділ майна, що є спільною власністю.
А тому в разі виникнення спору про право на майно,
частку в якому потрібно визначити для боржника у виконавчому провадженні, чи
про розмір часток співвласників, виконавець вправі звернутися до суду з такою
вимогою у позовному провадженні.
Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, якщо
під час розгляду клопотання виконавця про визначення частки майна боржника в
майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд за конкретних обставин
доходить висновку, що він не має можливості визначити частку боржника через
наявність спору (щодо належності об`єкта, розміру часток тощо), то це є
підставою для відмови у задоволенні такого клопотання, оскільки вирішення спору
виходить за межі юрисдикційної діяльності суду під час розгляду процесуальних
звернень, пов`язаних із виконанням судових рішень.
ВИСНОВОК: В разі встановлення існування спору про право на відповідне майно, що
унеможливлює визначення частки боржника у цьому майні в процедурі, визначеній
статтею 443 ЦПК України, виконавець може звернутися до суду з вимогою про
визначення частки боржника в ньому в порядку позовного провадження.
Матеріал по темі: «Визначення частки у нерухомому майні боржника»
Теги: визначення частки у майні боржника, поділ нерухомості,
продаж частини нерухомості, електронні торги, подання
державного виконавця, ухвала суду про визначення частки, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар