Форма рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Яким документом оформлюється рішення ЦВЛК ЗСУ після перегляду постанови ВЛК про придатність/непридатність військовозобов’язаного до військової служби?

В ЗМІ з’явилось цікаве посилання на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від  31 жовтня 2023 року в рамках справи № 340/5265/23 ( ЄДРСРУ № 114555311) і хоча на момент опублікування статті воно оскаржується в апеляційному порядку Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України (надалі- ЦВЛК), але є дуже слушним і висновки якого необхідно приймати до уваги.

Суть спору: Яким документом оформлюється рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України після перегляду постанови військово-лікарські комісії про придатність/непридатність військовозобов’язаного до військової служби?

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК).

Відповідно до пункту 2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК може бути оскаржена у до ВЛК вищого рівня, ЦВЛК або у судовому порядку.

(!!!) Правовідносини, які виникли між сторонами не можуть врегульовуватись Законом України «Про звернення громадян».

Так, за приписами частини першої статті 1 ЗУ «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга).

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя).

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).

Так відповідно до п.п. 2.3.4. пункту 2.3 Положення 402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови, що є обов`язковими для штатних та позаштатних ВЛК. Згідно п 2.3.5. Положення №402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

(!!!) Системний аналіз вищенаведених приписів Положення №402 дає підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.

Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.

ВИСНОВОК: При оскарженні рішення ВЛК, якщо у відповідь на скаргу до ЦВЛК, заявник отримає лист, повідомлення, довідку і т.і., (все окрім вмотивованої постанови), то скарга заявника буде вважатися такою, що розглянута не у відповідності до приписів Положення №402, що дає підстави суду скасувати спірне рішення та зобов`язати ЦВЛК розглянути її повторно та прийняти відповідну вмотивовану постанову.

 

 

Матеріал по темі: «Порядок оскарження військовозобов’язаними процедури ВЛК/ЦВЛК»

 

 

 

Теги: військово-лікарська комісія, ВЛК, військомат, призов, мобілізація, обмежено придатний до військової служби, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, Адвокат Морозов

Порядок оскарження військовозобов’язаними процедури ВЛК/ЦВЛК

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості, компетенція та порядок оскарження військовозобов’язаними процедури проходження військово-лікарської експертизи (ВЛК/ЦВЛК/СУД)

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд резервістів; визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

(!!!) Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд проводиться: а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів; б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я (п. 6.9 Положення №402 ).

Згідно п. 6.8 Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

ВАЖЛИВО: Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться 1) хірургом, 2) терапевтом, 3) невропатологом, 4) окулістом, 5) оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.  Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини.  Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у військовозобов’язаного та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Тобто суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку як діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, так і встановлювати причинний зв’язок захворювання із проходженням військової служби, оскільки означені питання не входять до повноважень суду, а є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії та інших спеціалізованих експертних установ. Також, в межах адміністративного процесу не підлягає оцінці судом професійність дій лікарів - членів ВЛК, щодо застосування ними відповідних методів огляду скаржника, дослідження медичної документації, визначення діагнозів та їх причинно-наслідкового зв’язку.

Таким чином, надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року справа №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року справа № 814/2722/16, від 12 лютого 2021 року справа № 820/5570/16.

Отже, в разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо придатності до військової служби, позивач має право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку по суті.

Крім того, у разі якщо позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку ВЛК та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби, то  підстав вважати рішення ВЛК протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття  суд не вбачає.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2021 у справі №826/17175/18.

ВИСНОВОК: по-перше: саме ЦВЛК є компетентним органом яка з урахуванням висновків ВЛК, додаткових даних та обстежень позивача має право переглянути ці висновки по суті; по-друге: суд вправі перевірити законність висновку Ц/ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

 

 

 

Матеріал по темі: «Медичний огляд військовозобов`язаних (ВЛК/ЦВЛК)»

 

 

 

Теги: військово-лікарська комісія, ВЛК, військомат, призов, мобілізація, обмежено придатний до військової служби, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, Адвокат Морозов

Медичний огляд військовозобов`язаних (ВЛК/ЦВЛК)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Медичний огляд військовозобов`язаних та підстави для оскарження результатів військово-лікарської комісії / центральної військово-лікарської комісії

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (надалі - Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК (військово-лікарськими комісіями), зокрема, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

(!!!) Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Так, пунктом 2.3 підпунктом 2.3.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральні ВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

ВАЖЛИВО: Згідно із пунктом 2.3 підпунктом 2.3.4 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку щодо його придатності, заявник має право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку, оскільки постанова військово-лікарської комісії (ВЛК) регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 Положення), а постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 2.3.5 Положення).

Таким чином позивач, вважаючи неправильними висновки лікарів про його обмеженої придатності до військової служби, вправі ініціювати їх перегляд відповідними штатними ВЛК, оскільки виключно на лікарські комісії покладений обов`язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та військовозобов`язаних.

У разі якщо позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку ВЛК та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби, то  підстав вважати рішення ВЛК протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття  суд не вбачає.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2021 у справі №826/17175/18.

Окрім, цього Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402.

Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

ВИСНОВОК: Підсумовуючи викладене вбачається, що надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, а тому виходячи з викладеного правильним вбачається такий алгоритм дій:

- проходження військово-лікарської комісії з наданням своїх медичних документів;

- у разі незгоди – оскарження рішення військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії з клопотанням повторного огляду та вивченням медичних документів військовозобов’язаного;

- оскарження до суду ПРОЦЕДУРНИХ порушень ВЛК та ЦВЛК!

Окрім цього слід пам’ятати, що обмежена придатність до військової служби не є підставою для нездійснення мобілізації!!!

 

Матеріал по темі: «Обмежено придатний до військової служби призовник»

 

 

Теги: військово-лікарська комісія, ВЛК, військомат, призов, мобілізація, обмежено придатний до військової служби, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, Адвокат Морозов

Оскарження в судовому порядку повістки до військомату

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Доцільність та правова можливість оскарження в судовому порядку повістки до територіального  центру комплектування та соціальної підтримки (військомату)

08 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 300/1263/22, провадження № К/990/15867/22 (ЄДРСРУ № 106141195) досліджував питання щодо доцільності та правової можливості оскарження в судовому порядку  повістки до територіального  центру комплектування та соціальної підтримки (військомату).

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

(!!!) З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію" місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Відповідно до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 року № 352, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 100 (далі - Положення № 352), оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом пункту 56 Положення № 352 у триденний строк після набрання чинності Указом Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу.

Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті повістка, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручена позивачу, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

Варто зауважити, що повістка являється лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, та не має обов`язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

ВИСНОВОК: Повістка про виклик до територіального  центру комплектування та соціальної підтримки (військомату) на підставі наказу його керівника  не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а отже не порушує прав позивача і, таким чином, оскарженню не підлягає.

 

Матеріал по темі: «Обмежено придатний до військової служби призовник»

 

Теги: військово_лікарська комісія, ВЛК, військомат, призов, мобілізація, повістка, повестка,  Адвокат Морозов

 

Відстрочка від призову на військову службу для викладачів ВУЗів

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відстрочка від призову на військову службу для викладачів ВУЗу, які не мають вченого звання та/або наукового ступеня

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

(!!!) Таким чином, для того щоб викладач ВУЗу отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період останній повинен відповідати наступним критеріям:

• бути науковим або науково-педагогічним працівником закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій;
• мати вчене звання та/або науковий ступінь;
• працювати в ВУЗі не менш як на 0,75 ставки.

З урахуванням вказаної дискримінації 05.05.2022 р. на сайті  Верховної Ради України з’явився законопроект № 7352 «Проект Закону про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам», який призначений вирішити вказану прогалину.

Так, пояснювальна записка до вищевказаного Законопроекту передбачає, що чинною редакцією Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не охоплюються педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, а також наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, але не мають вченого звання та/або наукового ступеня у зв’язку з об’єктивними обставинами.

Так, чинна редакція закону не враховує такі категорії наукових та науково-педагогічних працівників:

1) які не мають вченого звання у зв’язку з відсутністю деяких об’єктивних обставин (наприклад, стаж викладання не менше п’яти років для присвоєння вченого звання доцента відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №13 від 14.01.2016 року «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам);

2) які працюють на посадах доцента та професора, але без вчених звань професора або доцента;

3) з вченим званням старшого наукового співробітника;

4) працюють на посадах старших викладачів і викладачів без вченого звання та наукового ступеня на основному місці роботи;

5) працюють на посадах викладачів після завершення навчання на третьому рівні вищої освіти, але до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) у зв’язку з різними обставинами (наприклад, неможливість формування разової спеціалізованої ради, період між поданням документів та захистом тощо).

Окрім наведеного, згідно з даними Міністерства освіти і науки України, станом на 01 січня 2020 року у закладах вищої освіти працювали близько 4500 педагогічних працівників, на яких право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не поширюється.

При цьому, наразі для України є актуальним питання збереження її педагогічного (викладацького) та наукового кадрового потенціалу. Вбачається, що одним з важливих напрямів у відбудові України є розвиток інновацій та наукоємних галузей економіки, що потребує відповідного кадрового забезпечення.

За таких умов виникає необхідність в усуненні в законодавстві України прогалин, які дискримінують окремі категорії наукових, науковопедагогічних і педагогічних працівників в частині права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Законопроєктом пропонується:

1) усунути вимогу щодо обов’язкової наявності в наукових та науковопедагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій вченого звання та/або наукового ступеня;

2) поширення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, які працевлаштовані за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

 

P.s. Головне науково-експертне управління Верховної ради України погоджується з вказаним законопроектом, але наголошує, що законопроект не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 15.02.2022 № 2036-IX.

 

Матеріал по темі: «Студенти та викладачі не підлягатимуть призову під час мобілізації»

 

Теги: відстрочка від призову, військову службу, викладачів ВУЗу, вчене звання , науковий ступень, закон, мобілізація, Адвокат Морозов

Пересічення кордону чоловіками призовного віку в період дії воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Кому з чоловіків призовного віку дозволено пересікати кордон в період загальної мобілізації та дії воєнного стану на території України?

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».

Відповідно до П. 8 вказаної Постанови перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 р. передбачено затвердження Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години  30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Окрім цього, Законом України № 2264-IX від 22.05.2022 р. затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації".

Таким чином, строк проведення загальної мобілізації продовжується з 25 травня 2022 року на 90 діб. 

(!!!) Обмеження на період дії правового режиму воєнного стану щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб, вказаних у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Також, листом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.02.2022 р. N 23-6081/0/6-22-Вих передбачено, що у доповнення до N 23-6122/0/6-22-Вих від 24.02.2022 закріплено перелік осіб, які можуть пересікати державний кордон. В решті питань керуватися вказівками, зазначеними в листі Адміністрації Держприкордонслужби від 24.02.2022 N 23-6122/0/6-22-Вих…

… але, Державна прикордонна служба України у листі від 17.03.2022 року №23-6855/0/6-22-вих надала роз’яснення про порядок виїзду за кордон і вказала наступне: «Розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби, викладені у листах від 25.02.2022 No 23-6081/0/6-22-Вих, від 01.03.2022 No 23-6195/0/6-22-Вих та від 09.03.2022 No 23-6443/0/6-22-Вих, не застосовувати».

 Окрім цього, Державна прикордонна служба України у листі від 17.03.2022 року №23-6855/0/6-22-вих чітко вказала якими документами підтверджуються підстави, що дозволяють виїзд чоловіків за кордон.

 

 

Матеріал по темі: «Узагальнені зміни у перетинанні державного кордону станом на травень 2022 р.»

 

 «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: прикордонна служба, перетинання кордону, виїзд чоловіків за кордон, підтверджуючі документи, мобілізація, звільнення від військової служби, Адвокат Морозов