Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика палата Верховного суду: встановлення
протиправності в діях посадових осіб під час складання протоколу про
адміністративне правопорушення
22 січня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 335/6977/22,
провадження № 14-87цс24 (ЄДРСРУ № 125162574) досліджувала питання щодо встановлення
протиправності в діях посадових осіб під час складання протоколу про
адміністративне правопорушення.
Протиправність дій чи бездіяльності посадової особи
або органу є одним з обов`язкових елементів, встановлення якого створює
сукупність підстав для виникнення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої
рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом
статей 1173, 1174 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода, завдана не
будь-якими, а саме незаконними рішеннями,дією чи бездіяльністю органу державної
влади чи його посадової особи.
Під протиправністю потрібно розуміти безпосередню
суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності органу державної
влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи
іншого нормативного акта.
Повторюючи висновки, сформульовані у справі № 638/3490/18 Велика Палата
Верховного Суду окремо зазначає, що процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які
полягають у фіксації адміністративного правопорушення, можуть бути оцінені
на предмет відповідності закону чи іншому нормативному акту судом під час
розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оцінка таких
дій без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної
відповідальності сукупно з іншими доказами є неможливою.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за статтею 124 КУпАП здійснюють
судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (стаття 221
КУпАП).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП
провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато,
а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного
правопорушення.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа)
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом і правосвідомістю.
(!) Суд під час
розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи
відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256
КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до
адміністративної відповідальності тощо.
За результатами розгляду справи про адміністративне
правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема
протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, показаннями
технічних приладів, засобів фото- та/або відеоспостереження, висновком
експертизи тощо, не підтверджено події чи складу адміністративного
правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у
справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про
адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу
про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до
статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяв патрульний поліцейський
під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до
закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй
постанові.
Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема
статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком
закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю
складу адміністративного правопорушення.
Отже, відповідність протоколу про адміністративне
правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його
уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності)
працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про
адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про
адміністративне правопорушення (близький за змістом висновок сформульовано у
постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16).
(!!!) Відсутність у
судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи про
адміністративне правопорушення, висновків суду про невідповідність
суперечність) дій працівників патрульної поліції вимогам закону при складанні
протоколу про адміністративне правопорушення не перешкоджає зверненню особи до
суду з вимогами про відшкодування шкоди за очевидно протиправні чи навіть
свавільні дії поліцейських.
У справах про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу
державної влади, його посадових осіб, позивач може доводити наявність очевидних
ознак протиправності чи свавільності дій цих суб`єктів, які спричинили
порушення прав, свобод або інтересів позивача.
Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної
шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,
суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників
патрульної поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення
ознак очевидної протиправності, таких як: 1) відсутність повноважень у
працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне
правопорушення, 2) складання працівниками патрульної поліції протоколу про
адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП, тощо.
Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників
патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне
правопорушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й
тоді, коли такі дії (бездіяльність, рішення) явно суперечать вимогам закону та
порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулися до суду.
У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави
позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів
влади, їх посадових осіб, які становили
втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були
передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у
контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та
пропорційними до конкретних обставин.
(!) Втручання не
буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує
легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у
демократичному суспільстві.
Отже при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд
може встановити протиправний характер дій (бездіяльності, рішень) працівників
патрульної поліції як обов`язковий елемент деліктної відповідальності за
наявності ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій.
При невстановленні під час розгляду справи про
адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників
патрульної поліції щодо складання протоколу, які мали наслідком закриття справи
про адміністративне правопорушення, дії патрульного поліцейського щодо
складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття
справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть
бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо
закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок
інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення
матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки
свавільності.
ВИСНОВОК: Підсумовуючи
наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі
відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та
вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій
згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак
свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне
правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по
собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання
такого протоколу.
Матеріал по темі: «Правова
природа протоколу про адмінправопорушення складеного працівником поліції»
Теги: протокол, постанова,
штраф, сплата штрафу, визнання вини, адмінправопорушення, виконавче
провадження, повернення коштів, оскарження штрафів, судова практика, Верховний
суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар