Отримання контролюючим органом офіційної документально-підтвердженої
інформації від уповноважених органів іноземних держав щодо вартості ввезених
товарів
14 вересня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 380/1862/20, адміністративне
провадження № К/9901/144/21 (ЄДРСРУ № 106243158) досліджував питання щодо
отримання контролюючим органом офіційної документально-підтвердженої інформації
від уповноважених органів іноземних держав щодо вартості ввезених товарів.
Стаття 13
Закону України «Про міжнародне приватне право» (у редакції на час виникнення
спірних правовідносин) передбачає, документи, що видані уповноваженими органами
іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі
їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором
України.
В даній справі
контролюючим органом було призначено перевірку та обґрунтування її висновків
здійснювалось на підставі документів органу іноземної держави, без
перекладу на українську мову та нелегалізованих в установлений законом спосіб.
Так, підставою
для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під
час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна
документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних
держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація
повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів
щодо ввезених товарів.
Указаний
висновок знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від
05.03.2019 у справі № 820/305/17 та від 01
квітня 2021 року у справі № 140/902/19.
Відповідно до
частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є
будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність
обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та
інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою
статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять
інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином
Верховний суд наголошує, що копії документів, отримані від митних органів
іноземних держав, на підставі яких контролюючий орган зробив висновок про
заниження платником податкових зобов`язань зі сплати податку на додану
вартість, ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів та
додаткового імпортного збору є неналежними доказами у адміністративній справі, оскільки
не перекладені на державну мову, а тому вказане не дає можливості зробити
обґрунтовані висновки щодо їх змісту.
Зазначені
висновки також узгоджуються із правовими позиціями викладених у постановах
Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №
821/2067/17 та від 08.08.2019 у справі
№ 2а/0370/1152/12.
Матеріал по
темі: «Визначення та коригування митної вартості за другорядним
методом»
Теги: митниця, визначення митної вартості, ціна договору, декларація,
основний метод, коригування, оскарження рішення митниці, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
