Показ дописів із міткою оскарження рішення митниці. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою оскарження рішення митниці. Показати всі дописи

07/05/2025

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю

 


Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: особливості, порядок та наслідки проведення особистого огляду особи при перетинанні державного митного кордону

13 березня 2025 року Верховний суд в складі колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 138/1081/23, провадження № 51-3393км24 (ЄДРСРУ № 125876619) досліджував питання щодо особливостей, порядку та наслідків проведення особистого огляду особи при перетинанні державного митного кордону.

За змістом ч. 1 ст. 340 МК особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через її територію.

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника митного органу або його заступника, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари (ч. 2 ст. 340 МК України).

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою митного органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи митного органу, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові (ч. 3 ст. 340 МК України).

Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:

1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;

2) ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;

3) надавати пояснення та заявляти клопотання;

4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань митної справи;

5) робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою митного органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;

6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача;

7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;

8) оскаржувати рішення, дії митного органу щодо проведення такого огляду (ч. 4 ст. 340 МК України).

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником (ч. 4 ст. 340 МК України).

(!!!) Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015  № 414 «Про затвердження форм рішення про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду» із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 626 від 20.10.2020 р.

Протокол (котрий є документом (ст. 99 КПК) і в силу ч. 2 ст. 84 КПК джерелом доказів) підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу (ч. 7 ст. 340 МК України), а копія протоколу надається громадянинові (ч. 8 ст. 340 МК України).

Верховний суд наголошує, що особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК. Особа, яка перетинає державний кордон, усвідомлено й добровільно підкоряється спеціальному правовому режиму прикордонного та митного контролю і  (!!!) самим фактом здійснення перетину державного кордону дає згоду на передбачені законом обмеження її прав, та виконання обов`язків, пов`язаних зі спеціальним правовим режимом, притаманним перетину державного кордону.

ВИСНОВОК: Зайшовши на територію прикордонного контрольного пункту, особа фактично своїми діями підтверджує добровільну згоду на застосування до нього правил спеціального правового режиму, що передбачають, зокрема, можливість здійснення особистого огляду.

 

P.s. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними (ч. 9 ст. 340 МК України)

 

 

 

 

 

 

Матеріал по темі: «Форма рішення керівника митного органу про взяття проб (зразків) товарів»

 




Теги: митниця, особистий огляд, рішення керівника, протокол, доповідна записка, оскарження рішення митниці, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

 


16/09/2022

Визначення митної вартості на підставі нелегалізованих документів отриманих від інших держав

 



Отримання контролюючим органом офіційної документально-підтвердженої інформації від уповноважених органів іноземних держав щодо вартості ввезених товарів

14 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/1862/20, адміністративне провадження № К/9901/144/21 (ЄДРСРУ № 106243158) досліджував питання щодо отримання контролюючим органом офіційної документально-підтвердженої інформації від уповноважених органів іноземних держав щодо вартості ввезених товарів.

Стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

В даній справі контролюючим органом було призначено перевірку та обґрунтування її висновків здійснювалось на підставі документів органу іноземної держави, без перекладу на українську мову та нелегалізованих в установлений законом спосіб.

Так, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів.

Указаний висновок знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від  05.03.2019 у справі № 820/305/17 та від 01 квітня 2021 року у справі № 140/902/19.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином Верховний суд наголошує, що копії документів, отримані від митних органів іноземних держав, на підставі яких контролюючий орган зробив висновок про заниження платником податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість, ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів та додаткового імпортного збору є неналежними доказами у адміністративній справі, оскільки не перекладені на державну мову, а тому вказане не дає можливості зробити обґрунтовані висновки щодо їх змісту.

Зазначені висновки також узгоджуються із правовими позиціями викладених у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 821/2067/17 та від 08.08.2019 у справі №  2а/0370/1152/12.

 

Матеріал по темі: «Визначення та коригування митної вартості за другорядним методом»

 

 

Теги: митниця, визначення митної вартості, ціна договору, декларація, основний метод, коригування, оскарження рішення митниці, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов