Адвокат Морозов (судовий захист)
Грошові кошти, які були надані в борг одним із
подружжя, а потім повернуті позичальником одному із подружжя, є спільною
сумісною власністю подружжя, якщо …
12 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справа № 459/1027/23, провадження
№ 61-8864св25 (ЄДРСРУ № 131791812) досліджував питання щодо права власності на
грошові кошти переданими подружжям у позику.
Положеннями статті 60 СК України передбачено, що
майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві
спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної
причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба
тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час
шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної
сумісної власності подружжя.
Відповідно до частин першої, другої статті 61 СК
України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке
майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної
сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані
одним із подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік
мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що
належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено
домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України
дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної
сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно із частиною першою статті 70 СК України в разі
поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки
майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між
ними або шлюбним договором.
Норми статті 60 СК України закріплюють презумпцію
спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати
поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, зокрема
в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування
презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідні правові висновки викладені в постановах
Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17, від 29 червня
2021 року в справі №
916/2813/18.
До складу майна, що підлягає поділу, включається
спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, зокрема яке
знаходиться в третіх осіб. Під час поділу майна враховуються також борги
подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї
(див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного
цивільного суду від 12 червня 2023 року в справі № 712/8602/19, постанову Верховного Суду від 06
листопада 2024 року в справі №
405/1459/20).
(!) Згідно з частиною третьою статті 61
СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то
гроші, інше майно, зокрема гонорар, виграш, які були одержані за цим договором,
є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує
частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір,
укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з
подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом
права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Умовою належності того майна, яке одержане за
договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності
подружжя є визначена законом мета
укладення договору - інтереси сім`ї, а не особисті, не пов`язані із сім`єю
інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо один із подружжя уклав договір в інтересах
сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із
подружжя. Подружжя має відповідати за спільними зобов`язаннями всім майном, яке
належить їм на праві спільної сумісної власності (див. постанову Великої Палати
Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15, постанову Верховного Суду від 02
квітня 2020 року в справі №
638/17330/16-ц).
Перебування сторін у зареєстрованому шлюбі на час
виникнення правовідносин щодо позики саме по собі не є безумовною підставою для
покладення на іншого з подружжя, який не був позичальником за договором позики,
в солідарному порядку обов`язків, визначених договором позики щодо повернення
суми боргу, оскільки за таких умов підлягає доведенню укладення договору в
інтересах сім`ї та використання отриманих у позику коштів в інтересах сім`ї
(див. постанови Верховного Суду від 02 листопада 2022 року в справі № 754/6033/18, від 28
червня 2023 року в справі №
712/13196/21, від 27 березня 2024 року в справі № 359/950/16, від 14 листопада 2024 року в
справі № 727/1140/21, від 19.03.2025 року у справі № 462/3243/21).
Окремо слід враховувати, що укладення договору позики
одним із подружжя з пов'язаною особою (зокрема, батьком), за яким кошти передаються
на придбання конкретного майна, з подальшим пред’явленням позову про солідарне
стягнення боргу з іншого з подружжя та визнанням позову самим позичальником є
зловживанням правом і підставою для відмови в позові в частині вимог до того з
подружжя, хто не був стороною договору (Постанова Верховного Суду від 9 липня
2025 року у справі №
947/5939/20 (провадження № 61-7016св24, ЄДРСРУ № 129025048)
ВИСНОВОК: Аналіз наведених норм права та практики Верховного Суду свідчить, що
грошові кошти, які були надані в борг одним із подружжя, а потім повернуті
позичальником одному із подружжя, є спільною сумісною власністю подружжя, якщо
на момент передачі в позику ці кошти не були особистою власністю одного з
подружжя.
Матеріал по темі: «Врахування боргів при поділі майна подружжя»
Теги: шлюб,
поділ майна, цивільний шлюб, гражданський брак, без реєстрації шлюбу, раздел
имущества, спільна сумісна власність, продавець, покупатель, подружжя,
нотаріус, оформлення угоди, распоряжение имуществом, згода іншого із подружжя,
відчуження, купівля-продаж, Верховний суд, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар