Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: підстави та доказова база для встановлення відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку
18 листопада
2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи №
140/6764/24, адміністративне провадження № К/990/3175/25 (ЄДРСРУ № 131870579) досліджував питання щодо
підстав та доказів для встановлення відповідності платника податку критеріям
ризиковості платника податку.
Відповідно до
обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії ГУ
ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника
податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку щодо
відповідності платника податків критеріям ризиковості.
Право на
оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність
платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з
норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого
органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія
регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які
відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду
також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а
саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям
ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або
судовому порядку".
Тобто, Порядок
№1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає
можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку
критеріям ризиковості.
Аналогічна
правова позиція Верховного Суду викладена
у постановах, зокрема, але не виключно, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від
22.07.2021 у справі №520/480/20.
Порядком №1165
визначено, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено
відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами,
необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку
платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть
бути:
договори,
зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори,
довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено
повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для
здійснення операції;
первинні
документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування,
навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні
описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів
(робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки,
накладні;
розрахункові
документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо
підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти
якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або
законодавством;
інші документи,
що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості
платника податку.
Інформацію та
копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня
розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження,
та приймає відповідне рішення.
За результатами
розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня
приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку
критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в
електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення
платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості
платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії
регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Верховний суд
зауважує, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з
огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення,
змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів,
порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Разом з тим,
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначав, що Комісія, приймаючи
рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова
інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час
виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає
ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого
висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У постанові від
22.07.2021 у справі №520/480/20
Верховний Суд вказав, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз
діяльності ТОВ свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками
податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також
мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і
документального підтвердження, не може свідчити про відповідність Рішення
критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних
повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Будь-яка
податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами, носить
виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така правова
позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2020 року у
справі № 160/93/19,
від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19 та від 16 квітня 2021 року у справі № 813/1301/15.
Отже, податкова
інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які
самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не
підтверджує ризиковість платника податків.
Слід
враховувати, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо
змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії
призводить до його протиправності.
Відповідний
правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року
у справі № 822/1817/18.
ВИСНОВОК: При розгляді аналогічних спорів суди повинні надавати
оцінку доказам в підтвердження інформації податкового органу, що слугувала підставою
для прийняття спірного рішення, при чому обов’язок доведення покладається саме
на суб’єкта владних повноважень.
Матеріал по темі: «Послідовність
прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості»
Теги: податкові накладні, виключення з ризикових, подання
таблиці, зупинення реєстрації податкових накладних, реєстр накладних,
пояснення, ризикові контрагенти, оскарження рішення комісії, розшифрування, ПН,
РК, податкова, ДПС, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар