Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: визначення належного
відповідача при оскарженні рішень, дій або бездіяльності у сфері державної
реєстрації прав
3 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 910/2546/22,
провадження № 12-43гс24 (ЄДРСРУ № 130409883) досліджувала питання щодо визначення
належного відповідача при оскарженні рішень, дій або бездіяльності у сфері
державної реєстрації прав.
За принципом диспозитивності визначення відповідачів,
предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи
цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого
відповідача / співвідповідача до участі у справі.
Водночас установлення належності відповідачів є
обов`язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із
заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися
передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.
Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та
яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка, за
твердженням позивача, повинна виконати зобов`язання (боржник). Схожі висновки
Велика Палата Верховного Суду викладала у пунктах 46, 47, 76 постанови від
18.12.2024 у справі №
907/825/22.
Визначення в позові складу сторін у справі (позивача
та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних
правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод,
інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола
осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати
Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово
наголошувала, що поняття «сторона у
спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»:
сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як
сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого
звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Схожі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 14.11.2018 у справі №
183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у
справі № 712/8916/17 (пункт
27) та від 09.02.2021 у справі №
635/4741/17 (підпункт 33.2).
Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом
матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити
позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає
порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача
(див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 39 постанови
від 26.02.2020 у справі №
304/284/18 та пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного
права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі
мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають
на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.
Схожий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у пункті 80 постанови від
18.12.2024 у справі №
907/825/22.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово (постанови
від 19.06.2019 у справі №
802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18 та від 17.02.2021 у справі № 821/669/17) доходила
висновку про те, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення
державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок,
має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на
земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо
тих же земельних ділянок. Належним
відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо
якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі. Участь Мін`юсту та
державного реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа
вважають їх винними у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового
характеру. Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала і в
постанові від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18.
(!!!) Отже, Мін`юст
не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та
підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на
земельні ділянки.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу
на свої висновки, викладені у пункті 8.24 постанови 05.11.2023 у справі № 910/15792/20, про те, що
у випадку звернення особи з позовом до
державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування
шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього
обов`язків, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем у суді.
Наведений висновок є застосовним, зокрема і до
правовідносин, у яких позивач звертається до Мін`юсту з позовом про
відшкодування збитків, заподіяних ним через неналежне виконання обов`язків під
час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної
реєстрації прав. Саме така участь Мін`юсту як відповідача за вимогами про
відшкодування збитків можлива в контексті висновків, викладених у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 12.02.2020
у справі № 1840/3241/18,
від 17.02.2021 у справі №
821/669/17 та від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
ВИСНОВОК: Якщо позов про
притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди пред’явлено до
державного реєстратора та/або Мін`юсту, за
відсутності спору про речове право з іншою особою, то такі особи можуть бути одноосібно відповідачами в
суді, але якщо спір стосується речового права, то поряд з
держреєстратором/Мінюстом належними відповідачами є особи, право на
майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі.
Матеріал по темі: «Оскарження до Мін`юсту рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав»
Теги: оскарження рішення
реєстратора, право власності, нерухомість, приватний нотаріус, оскарження
рішення нотаріуса, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар