Ефективність судового
захисту шляхом визнання недійсним договору виконання якого, на момент розгляду
судового спору, не відбулось
11
жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи №
905/73/22 (ЄДРСРУ № 114114495) досліджував наступні питання:
- Чи
має визначений прокурором позивач повноваження щодо захисту інтересів
держави в сфері публічних закупівель?;
- Чи
є ефективним спосіб захисту у вигляді визнання недійсним договору про
виконання робіт між відповідачами за умови, якщо на момент звернення
прокурора з позовом фактичного виконання договору не відбулось?
Відповідно
до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі"
уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері
закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата,
Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють
контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених
Конституцією та законами України.
Відповідно
до частини 1 статті 8 цього Закону України "Про публічні закупівлі"
моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його
міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі
здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про
закупівлю та його дії.
Відповідно
до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади
здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного
фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними
державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із
порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти,
отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених
законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах
держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо
усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень
законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням
про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська
служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України
через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного
фінансового контролю.
Згідно
з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує
державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту,
перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює
контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в
установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення
державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до
відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб
підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених
порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог;
звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог
щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю
порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує
заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні
стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому
порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового
контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено
кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
(!!!) Отже, орган державного фінансового
контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів
державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має
право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Оскільки
повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних
інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом novit
curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно
перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень
органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних
інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 69 постанови Великої Палати
Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №
587/430/16-ц).
ВИСНОВОК № 1: З урахуванням наведеного
належним органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних
правовідносинах функцій щодо
реалізації державної політики у сфері закупівель, є Держаудитслужба та її
територіальні органи, яка може бути позивачем у справі.
Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної
конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного
обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок міститься у постанові
Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №
925/1276/19).
2.
Прокурор вважав, що оскільки Договір укладено за наслідками процедури
закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, то такий правочин підлягає
визнанню недійсним, при цьому суди встановили, що Договір сторонами не виконувався.
У
постанові від 26.05.2023 по справі №905/77/21
об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
сформулювала правовий висновок про те, що позовна вимога про визнання
виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним
способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною
вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про
стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння
відповідача, і зазначив про те, що окреме заявлення позовної вимоги про
визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про
застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не
призводить до поновлення майнових прав позивача.
Наведеним
висновком об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного
Суду уточнила висновок, викладений у постанові цієї ж палати від 03.12.2021 у
справі №906/1061/20.
(!!!) Отже, якщо Договір є повністю чи
частково виконаним, то визнання його недійсним без одночасного застосування
наслідків недійсності правочину не призведе до поновлення майнових прав
держави.
Іншими
словами, ефективність такого способу захисту, як самостійна позовна вимога про
визнання недійсним укладеного за результатом публічної закупівлі договору
залежить від того, чи мало місце виконання такого договору його сторонами на
момент звернення з відповідним позовом.
ВИСНОВОК № 2: Якщо оспорюваний
Договір відповідачами не виконувався, то задоволення позовної вимоги про
визнання цього Договору недійсним є
ефективним способом захисту, який призведе до поновлення
порушених прав держави у спірних правовідносинах, оскільки такий договір не
призвів до жодних реальних наслідків для його сторін.
Матеріал по темі: «Визнання
недійсним договору оренди землі який повністю виконано»
Теги:
Держадитслужба, публічні закупівлі, висновок, розірвання договору, недоліки
тендерної документації, ДАСУ, вимога, процедура тендеру, усунення порушень,
Державна аудиторська служба України, судова практика, Верховний суд, адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар