Справа щодо розміру зменшення неустойки в рамках ст.
551 ЦК України передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського
суду
04 жовтня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в
рамках справи № 911/2269/22 (ЄДРСРУ №
114020765) досліджував питання щодо підстав та розміру зменшення неустойки в
рамках ст. 551 ЦК України.
Згідно з
правовою позицією, викладеною у п. 6.13. постанови Великої Палати Верховного
Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18
та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №
910/14591/21, господарсько-правова відповідальність за порушення
договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну.
Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи
у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення
якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Неустойка
(штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у
разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у
відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини
перша, друга статті 549 Цивільного кодексу України). Якщо предметом неустойки є
грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного
законодавства (частина друга статті 551 Цивільного кодексу України).
При цьому за
приписами частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на
неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих
невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Неустойка має
на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового
зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути
джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку
правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013
№ 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у
постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №
918/116/19.
Завдання
неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до
належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення
зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка
починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною
санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду
від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Відповідно до
частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може
бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та
за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Законодавець
надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має
керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, що
полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції,
так і принципом справедливості, добросовісності та розумності (постанова
Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №
922/4121/20).
Водночас,
перевіряючи обґрунтованість висновків судів про наявність підстав для суттєвого
зменшення заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів Касаційного
господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 зазначила, що відповідно до правової позиції
Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99% фактично
нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення
зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення
відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Разом з тим,
під час касаційного перегляду цієї справи колегія суддів з`ясувала, що
Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо
корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного
господарського суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 підтримав зменшення судом апеляційної інстанцій
заявленої до стягнення суми пені на 99% та зазначив, що апеляційним судом було
встановлено наявність обставин, за наявності яких господарський суд може
зменшити неустойку (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України),
зокрема, що порушення відповідачем у вказаній справі своїх зобов`язань за
договором не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача, а
доводи останнього про звільнення відповідача від відповідальності є безпідставними
та зводяться до нічим не підтверджених припущень, а також до бажання позивача
застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі.
Таким чином,
Верховний Суд у зазначеній справі фактично дійшов висновку про те, що можливість
зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки
судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.
Однак, в даній
справі Верховний суд не погодився з вказаними висновками, оскільки, приймаючи
рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з
завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного
виконання ним договірних зобов`язань. При цьому надмірне зменшення розміру
пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за
порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб
уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Так, реалізуючи
свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу
України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити
розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс
інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати
фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна
правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21.
ВИСНОВОК: З огляду на
виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, справа
№ 911/2269/22 підлягає передачі на розгляд
об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
для вирішення питання щодо можливості зменшення неустойки у значному розмірі за
розсудом суду з урахуванням наданих сторонами доказів.
Матеріал по темі:
«Зменшення судом розміру штрафних санкцій»
Теги: зменшення розміру неустойки,
зменшення розміру штрафних санкцій, рішення суду про зменшення заборгованості,
штраф, пеня, стягнення, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар