Учасник господарського товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства, а отже її ненадання є порушенням Закону
24
грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 911/73/20
(ЄДРСРУ № 93783768) досліджував питання щодо права учасника господарського
товариства на отримання інформації про діяльність товариства.
Відповідно
до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що
передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання
та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних
інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські,
політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і
законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною
2 статті 7 названого Закону встановлено, що ніхто не може обмежувати права
особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків,
передбачених законом.
Відповідно
до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка
якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що
включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською
організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації
та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші
правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно
з п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського
товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом
товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у
порядку, встановленому установчим документом.
За
положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та
додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право
отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.
Частиною
1 ст. 43 вказаного Закону визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі
документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного
засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних
зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів
товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства
у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради
товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і
розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та
результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9)
документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи,
пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені
законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників,
наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що
підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.
Відповідно
до ч. 4 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою
відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його
представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
Згідно
з ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою
відповідальністю" протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги
учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому
учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.
За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої
не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат,
пов`язаних з пересиланням документів поштою.
(!!!) Одержання учасником господарського товариства
інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим
документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх
корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні
господарською організацію.
Відтак
внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання
учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність
товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть
бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його
корпоративні права.
Такої
ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі №906/157/19 (ЄДРСРУ № 87056246).
За
положеннями ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та
додатковою відповідальністю" передумовою для надання запитуваних
документів, визначених частиною першою цієї статті, є дія учасника товариства у
вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів.
При
цьому відсутність визначеного способу надання інформації не може бути
достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про
свою діяльність у спосіб, в який просить учасник.
Крім
того, Суд зауважує, що ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з
обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає один із способів
надання учаснику документів - пересиланням їх поштою.
Аналогічна
позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17 та підтримана 03 грудня 2020 року в
рамках справи № 910/13808/19 (ЄДРСРУ №
93373105).
У
п.5.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.05.2019 у справі № 910/16744/17 зазначено, що Законом не
передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності
суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної
вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для
захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є
належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки
розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом
інтересів учасників господарського товариства.
Якщо
учасники товариства вважають свої корпоративні права порушеними внаслідок бездіяльності
виконавчого органу товариства (директора), вони не позбавлені права (разом з
іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання
позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт
неправомірних дій керівника товариства.
З
урахуванням викладеного, вимога учасника про визнання незаконними дій
виконавчого органу товариства не відповідає способам захисту прав, встановленим
чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного
права позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
ВИСНОВОК: Ненадання учаснику Товариства,
документів, що містять інформацію про господарську діяльність вказаного
товариства, які останнє зобов`язано зберігати відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 та
ч. 3 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою
відповідальністю» є порушенням ч. 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з
обмеженою та додатковою відповідальністю» та корпоративних прав позивача.
P.s.
Посилання скаржника на ймовірну недобросовісність дій позивача та загрозу
зловживання отриманою інформацією, не спростовують того факту, що позивач є
чинним учасником Товариства і він має безумовне право на отримання визначеної
законом інформації щодо діяльності товариства.
Немає коментарів:
Дописати коментар