Процесуальна можливість
оскарження ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання про
встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
07
грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 187/279/17
(6-а/0187/4/20), адміністративне провадження № К/9901/23630/20 (ЄДРСРУ №
93336111) досліджував питання процесуальної можливості оскарження ухвали суду,
якою відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за
виконанням судового рішення
У
даній справі ухвалою апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті
апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС
України у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не
підлягає апеляційному оскарженню.
Приймаючи
таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавець
встановив можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду
ухвал суду першої інстанції з позитивним вирішенням питань пов`язаних із
встановленням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних
справах.
Відповідно
до ст. 382 КАС України, судовий контроль встановлюється після ухвалення
судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який
ухвалив"), слід дійти висновку, що для встановлення судового контролю
повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення
рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс
відповідне рішення.
Вказана
позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду,
викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17,
та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 по
справі № 286/766/17 та від 04 березня 2020
року у адміністративній справі № 539/3406/17.
Частиною
другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не
брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи,
інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку
ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках,
передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не
передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом
25 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення
суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції,
зокрема, щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням
судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до
статті 382 цього Кодексу.
Отже
зазначена норма не
передбачає такий конкретний вид ухвали, як ухвала про відмову у зобов`язанні
суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Проте, у цій нормі зазначено, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали
з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в
адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього
Кодексу.
У
свою чергу зі змісту статті 382 цього Кодексу вбачається, що вона присвячена
саме судовому контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах
і в її частині першій вказано, що суд, який ухвалив судове рішення в
адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на
користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт
про виконання судового рішення.
Таким
чином, аналіз положень статей 294, 382 КАС України у сукупності свідчить про
те, що до ухвал з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в
адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього
Кодексу відноситься, зокрема, й ухвали про відмову у зобов`язанні суб`єкта
владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а тому вона
може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
Трактування
вказаних положень в інший, протилежний спосіб призвело б до ситуації, коли
ухвала про відмову у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про
виконання судового рішення не могла б взагалі бути оскаржена, оскільки особа,
яка з нею не погоджується, - позивач, не має підстав для оскарження рішення по
суті справи, так як воно, у цій ситуації, винесене на його користь.
Правова
позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена
Верховним Судом у постановах від 11.07.2019 у справі №676/7339/18
та від 26.11.2020 у справі №160/8471/18
(ЄДРСРУ № 93119054).
Матеріал по темі: «Судовий контроль за виконанням судового рішення»
Немає коментарів:
Дописати коментар