Верховний суд: зловживання
стороною судового процесу процесуальними правами та наслідки
30
листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
806/1943/18, адміністративне провадження №К/9901/10093/20 (ЄДРСРУ № 93170971)
досліджував питання щодо зловживання стороною процесуальними правами.
Так,
за загальними вимогами учасники судового процесу та їхні представники повинні
добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними
правами не допускається.
З
урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням
процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема:
подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за
відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного
відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне
затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Слід
враховувати, що незгода сторони з конкретними рішеннями колегії суддів під час
судового провадження не може свідчити про упередженість та необ`єктивність
суддів та бути підставою для їх відводу, тобто заявлення відводу не може бути «
висловленням незгоди з процесуальним рішенням суду».
Вказаний
висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від
18.12.2018 року по справі № 910/2968/18.
Якщо
подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними
правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду
або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Подання
до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо
очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та
легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини
констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд,
застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну
заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням
правом на її подання.
Суд
зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними
правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними
правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
(!!!) Під зловживанням процесуальними правами
розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє
вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони
можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою
обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження,
перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення
справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Вартий
уваги той факт, що механізм зловживання процесуальними правами зводиться до
того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення
процесуальних дій (бездіяльності) зовні "схожі" на юридичні факти, з
якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії
мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної
дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть
існувати.
Між
тим, ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а
дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим
учасникам процесу.
Слід
враховувати, що наведений у процесуальному Законі перелік дій, що можуть бути
визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може
визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і
характер.
При
цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання
віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у
справі № 826/12191/18 (ЄДРСРУ № 89111257) та
від 22 жовтня 2020 року у справі № 320/7/19,
адміністративне провадження № К/9901/5099/20 (ЄДРСРУ№ 92385069).
Також,
приписами процесуального закону передбачено, що присутні в залі судового
засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду
особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу,
інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до
одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації, тощо, стоячи. Відступ від
вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу
головуючого.
Отже,
вимога дотримання усіма учасниками справи встановлених у суді правил поведінки
має на меті підтримання авторитету та поваги до суду. Водночас, для відступу
від наведених приписів процесуального закону повинні існувати об`єктивні
підстави, що унеможливлюють (утруднюють) їх виконання.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2019 року у
справі №855/32/19.
У
постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа № 9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика,
образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих
характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх
представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи,
заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах
учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання
учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики,
образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у
спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а
також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі,
гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать
основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його
завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням
процесуальними правами і застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною
третьою статті 45 КАС України.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2020 року у
справі №314/1526/19 (2-адр/214/1/2020,
ЄДРСРУ №90985532 ).
Теги:
зловживання процесуальними правами, процесуальна диверсія, нецензурна лайка,
безпідставний відвід, однакові клопотання, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар