Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: вимоги про визнання
права власності на частину об`єкта незавершеного будівництва в судовому
порядку
08 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 607/10858/22,
провадження № 14-138цс24 (ЄДРСРУ № 136045903) досліджувала питання щодо вимоги
про визнання права власності на частину об`єкта незавершеного будівництва.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині
та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один
з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства,
догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що
кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є
об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною
сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види
майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені
з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були
набуті.
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної
сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо
інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша
статті 70 СК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30
червня 2020 року у справі №
638/18231/15 сформульовано висновок, що законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів
подружжя і сім`ї. Так, положення статті 60 СК України свідчать про
презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в
період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один
із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного
майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування
обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з
подружжя, хто її спростовує.
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що судове
рішення (про визнання
права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва) не замінює
процедуру введення об`єкта незавершеного будівництва в експлуатацію та не
звільняє сторін у справі (співвласників) від обов`язку із вчинення дій,
спрямованих на завершення процедури оформлення речових прав на це майно як на
завершений будівництвом об`єкт нерухомості.
Втім, таке судове рішення закріплює правовий режим
цього майна як такого, що належить сторонам на праві спільної власності, усуває
правову невизначеність у питанні власників та їх часток, є підставою для
проведення державної реєстрації речових прав саме на об`єкт незавершеного
будівництва, а також захищає права та інтереси того з подружжя (співвласника),
який не є формальним забудовником, підтверджуючи його право на частку в об`єкті
незавершеного будівництва, а після введення його в експлуатацію та державної
реєстрації права власності - в об`єкті нерухомого майна.
Отже, залежно від мети, яку ставить перед собою
позивач / позивачка у справі про поділ майна подружжя (у тому числі об`єкта
незавершеного будівництва), ефективні способи захисту можуть відрізнятися:
якщо гроші - вимога про стягнення з іншого співвласника компенсації вартості частини
використаних у будівництві будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання,
робіт, послуг тощо з визнанням за цим іншим співвласником права власності на
відповідний перелік матеріалів, робіт чи послуг;
якщо майно – вимога про залишення майна за собою з виплатою компенсації частки іншому
з подружжя та попереднім її внесенням на депозитний рахунок суду.
ВИСНОВОК: Визнання права власності на частину об`єкта незавершеного будівництва є можливим
в судовому порядку, при цьому судове рішення усуває правову невизначеність у
питанні власників та їх часток та є підставою для проведення державної
реєстрації речових прав саме на об`єкт незавершеного будівництва.
Матеріал по темі: «Спільна сумісна власність на об`єкт незавершеного будівництва»
Теги: незавершене
будівництво, визнання право власності, спільна сумісна власність на недобудову,
без ознак самочинного будівництва, грошова компенсація, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов

Немає коментарів:
Дописати коментар