Адвокат Морозов (судовий захист)
Непідписання замовником актів приймання робіт/послуг
без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови
від їх підписання
07 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/680/23 (ЄДРСРУ № 136318550) досліджував
питання щодо непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у
визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх
підписання.
Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов
щодо обґрунтованості відмови від підписання акта приймання-передачі робіт, а
відтак, обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному
конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин
справи та спірних правовідносин сторін.
За загальним правилом при вирішенні спорів щодо
належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг /
виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди
повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності
з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі,
проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги
(виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не
може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку
оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то
надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином
оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох
сторін) є вторинною, похідною ознакою. Подібний висновок викладений у
постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, від 10.08.2023 у справі № 914/11/22, від 16.08.2023
у справі № 914/131/22.
Водночас неналежне документальне оформлення
господарської операції відповідними первинними документами, зокрема,
непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені
договором та / або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не
може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції
(наданим послугам або виконаним роботам). Правові
наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання
робіт), а не первинні документи. Подібний висновок викладений у постанові
об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
02.06.2023 у справі №
914/2355/21, постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 914/8/22, від 16.08.2023
у справі № 914/131/22.
У постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від
19.06.2019 у справі №910/11191/18,
від 16.09.2022 у справі №913/703/20,
від 24.10.2018 у справі №
910/2184/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від
15.10.2019 у справі №
921/262/18 викладено правовий висновок стосовно того, що якщо замовник в порушення вимог статей
853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно
ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші
порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких
робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526
Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Отже, виходячи з викладеного, для здійснення
відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник)
повинен був направити замовнику визначені умовами договору документи, зокрема,
акти виконаних робіт, а замовник повинен був їх підписати та/або надати
вмотивовану відмову від їх підписання.
(!) Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому
порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання
робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини
неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Водночас у цьому випадку підписання актів
приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює
суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови
доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими
доказами, що не було враховано судом.
При цьому виконавець
(підрядник) не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до
підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від
підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у
випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом
мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме
на замовника.
Відповідно до правової позиції об`єднаної палати
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в
постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо
належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання
робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні
надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з
огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте
передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані
роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути
єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату,
адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання
послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених
первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є
вторинною, похідною ознакою. Водночас неналежне документальне оформлення
господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання
замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором
та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити
про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим
послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська
операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
ВИСНОВОК: Отже,
законодавець встановив обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних
виконавцем (підрядником) робіт/наданих послуг, при цьому відсутність
підписаного сторонами акта виконаних робіт/послуг не може бути підставою для
нездійснення замовником розрахунку за фактично виконані роботи.
P.s. абз. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.
Таким чином, якщо сторони «передбачили договором,
укладеним у письмовій формі, що господарські операції відображаються у
бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення», можна обійтися без акту приймання-передачі робіт/послуг, окрім
документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок
публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів
найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного
підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або
гуманітарну допомогу.
Матеріал по темі: «Розірвання договору у разі істотногопорушення договору другою стороною»
Теги: акт
приймання-передачі, роботи послуги, відмови від підписання акту, господарські
операції, оплата послуг, замовник, виконавець, бухгалтерський облік, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Немає коментарів:
Дописати коментар