Адвокат Морозов (судовий захист)
Належне документальне оформлення не/надання
первинно-бухгалтерських документів платником податків на запит контролюючого
органу під час податкової перевірки
05 грудня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/205/21, касаційне
провадження № К/990/31893/22 (ЄДРСРУ №
132373443) досліджував питання щодо належного документального оформлення
не/надання первинно- бухгалтерських документів платником податків на запит
контролюючого органу під час податкової перевірки.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник
податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів
у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом
перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку
перевірки.
Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб
контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників
податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших
документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування,
несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право
закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.
У разі відмови платника податків або його законних
представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого
органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із
зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його
законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу
та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника
податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в
ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).
Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення
статей 44, 85 ПК України у їх взаємозв`язку і сформовані ним підходи щодо
застосування означених норм податкового законодавства є усталеними.
Так, зокрема, але не виключно, у постановах від
29.05.2020 (справа №826/27811/15),
від 06.08.2019 (справа №160/8441/18),
від 31.01.2020 (справа №826/15328/18),
від 03.10.2023 (справа №420/534/20)
Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків
фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною
умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників
податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати
їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією
контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання
платником податків документів на підтвердження задекларованих показників
податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх
відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення
правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник
податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим
органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують
показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час
перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7
цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під
час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Поряд з цим, факт відмови надання платником податків
документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений
законом спосіб, а саме шляхом складання
акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово
вказував, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №814/3617/14, від 03.03.2021 у справі №824/638/18-а,
від 08.09.2022 у справі №640/26351/20, від
11.07.2023 у справі №822/554/17, від
10.01.2023 у справі №814/876/16 тощо).
Крім того, у постанові від 08.09.2019 (справа №802/1069/13-а) Верховний
Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку,
встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки
всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не
має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного
рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від
обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи
у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо
передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Також у постановах від 08.09.2019 (справа №802/1069/13-а), від
01.04.2020 (справа №640/637/19),
від 04.03.2020 (справа №0440/5658/18)
Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем
передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які
були відсутні під час перевірки.
При цьому, у постановах від 24.02.2020 (справа №440/4443/18), від
27.04.2022 (справа №420/13197/20)
Верховний Суд виснував, що суд не може
обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких
ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК
України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової
перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме ненаданням
платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів,
адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового
доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них
при вирішенні спору.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що платник податків має право на подання
документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення
такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно
до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої
перевірки. Поряд з цим, платник податків не позбавлений права довести у
судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення
повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його
поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу
у здійсненні податкового контролю.
Слід враховувати, що неналежне використання та не
оформлення наданих платником податків документів під час податкової перевірки
призводить до неправомірності прийнятих рішень контролюючого органу (02 жовтня
2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи №
320/11267/24, адміністративне провадження № К/990/24213/25 (ЄДРСРУ №
130705372).
ВИСНОВОК: Зазначення контролюючим органом у акті перевірки про те, що на дату
складення акту перевірки відповіді від контрагентів на запити ДПС не надійшли
або платник податків не надав витребуваних первинних документів не відповідає
вимогам діючого законодавства, оскільки належим
оформленням є відповідний акт про відмову у наданні документів.
Матеріал по темі: «Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки»
Теги: податкова перевірка,
фактична, направлення, вручення, платник податків, ППР, оскарження, Верховний
суд, Адвокат Морозов

Немає коментарів:
Дописати коментар