Адвокат Морозов (судовий захист)
Покладення в
основу акту податкової перевірки матеріалів незавершеного досудового
розслідування (протоколів допиту свідків, матеріалів негласних слідчих
розшукових дій, протоколів обшуків та ін.)
12 грудня 2025
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи №
600/1052/20-а, адміністративне провадження № К/990/29709/25;
К/990/29438/25; К/99031968/25 (ЄДРСРУ № 132573644) досліджував питання щодо
покладення в основу акту податкової перевірки матеріалів кримінального
провадження без винесення вироку у справі.
Відповідно до
положень статей 84, 86,
87, 89 Кримінального
процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні
дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий,
прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та
обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають
доказуванню.
Верховний суд
наголошує, що визнання доказів кримінального провадження допустимими або не
допустимими належить до виключної
компетенції кримінального суду при розгляді кримінальної справи.
При цьому,
також виключно нормами КПК України регулюється порядок проведення обшуків,
огляду речей, зняття інформації з електронних інформаційних систем під час
досудового слідства, складання протоколів, такі докази оцінюються судом з точки
зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з
точки зору достатності та взаємозв`язку, при цьому не можуть бути визнані
доказами відомості, які не були предметом дослідження суду (статті 23,
94, 98, 99,
223, 234, 237 КПК України).
Стала практика
Верховного Суду вказує на неналежність
та недопустимість використання в адміністративному судочинстві матеріалів
досудового розслідування, отриманих в рамках кримінального провадження,
зокрема, Верховний Суду у постановах від 06.10.2021 у справі №806/3245/18, від 30.09.2021 у справі № 640/223/19 вказав, що до
винесення вироку в рамках кримінального провадження копія протоколу допиту чи
інші матеріали досудового розслідування не можуть вважатись належним і
допустимим доказом в адміністративному судочинстві.
Крім того,
безпосередньо диспозиція частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного
судочинства України вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає
справу, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття
кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності
або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали
законної сили. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості
зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає
конкретну адміністративну справу. Така обов`язковість поширюється лише на те
питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої
постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.
Отже,
обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку
суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження
і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у
справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо
часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові
наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній
справі. При цьому матеріали кримінального провадження згідно приписів Кодексу
адміністративного судочинства України не є обов`язковими для адміністративного
суду.
Слід також
звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у
справі №160/3364/19,
якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на
податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України
(фіктивне підприємництво). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду
сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за
статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи
від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України
у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного
суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини
щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами
розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом
разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних
документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення)
спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача
та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій
діяльності.
Тобто Велика
Палата Верховного Суду вказала, що навіть
наявність вироку не може бути беззаперечним доказом порушень податкового
законодавства, такий вирок має оцінюватися адміністративним судом разом з іншими
наданими доказами, і лише на підставі оцінки сукупності доказів суд має дійти
висновку про наявність чи відсутність порушень, на які вказує контролюючий
орган.
Водночас, у
вказаній постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду
погодилась з висновком, який був сформульований у постанові Верховного Суду від
06 листопада 2018 року у справі №822/551/18,
що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту
під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в
адміністративному судочинстві. При цьому частиною четвертою статті 95 КПК
України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях,
які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку,
передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові
рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тобто, висновок
Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що з огляду на положення статті
90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під
час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих
доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі
будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають
ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу
офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків
обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Протоколи
слідчих дій, допитів (надання пояснень) можуть бути визнані як докази лише в
разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. До винесення
вироку в рамках кримінального провадження протоколи не можуть вважатись
належним доказом в адміністративному судочинстві, оскільки саме при розгляді
кримінального провадженні в суді, суд робить висновок про
допустимість/недопустимість та врахування/неврахування зібраних доказів у
встановленому КПК України порядку (статті 86-87 КПК України).
Аналогічний
висновок, зокрема висловлено в постанові Верховного Суду від 16.01.2024 у
справі № 815/749/17.
За правилами
частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися
іншими засобами доказування. Частиною першою статті 91 КАС України встановлено,
що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають
значення для справи.
Тобто
інформація, яка відображена в протоколі допиту свідка в межах кримінального
провадження, може бути визнана як належний та допустимий доказ в
адміністративній справі лише в разі підтвердження особою такої інформації
безпосередньо під час розгляду справи в суді шляхом надання відповідних
свідчень.
При цьому як
вже зазначалось вище показанням свідка Суд має надавати правову оцінку в
сукупності з іншими встановленим фактичним обставинам справи.
ВИСНОВОК: Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо
посадових осіб контрагента та матеріали незавершеного досудового розслідування
не можуть слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських
операцій та не тягнуть за собою правових наслідків.
Матеріал по темі: ««Фіктивний директор» та протоколи допиту вякості доказів по справі»
Теги: порушення кримінального провадження, кримінальна справа, уголовное
дело, допрос директора, допрос контрагента, допит свідка, приговор суда, вироки
у податкових спорах, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар