Адвокат Морозов (судовий захист)
Коли рішення фіскально-контролюючого органу
вважається належним чином врученим платнику податку?
02
травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/3168/15, адміністративне провадження № К/9901/7247/18 (ЄДРСРУ №
73734975) досліджував питання, коли ж рішення контролюючого органу
вважається належним чином врученим платнику податку.
Відповідно
до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори
в порядку і розмірах, встановлених законом.
За
правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в
редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України)
платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у
розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно
пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок
платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору
в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як
визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків
- сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як
податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з
платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі
органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
За
визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове
повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про
обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі
органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У
відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума
узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом
строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Строки
сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно
до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання
контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6
пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити
нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що
настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків,
коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру
оскарження рішення контролюючого органу.
У разі
оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового
зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму,
а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів,
наступних за днем такого узгодження.
Відповідно
до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує
узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,
контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку,
визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким
чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що
настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення
процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань
такі податкові зобов'язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового
зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке
зобов'язання у встановлений законом строк.
ВАЖЛИВО:
Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове
повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо
його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або
надіслано листом з повідомленням про вручення.
Більше
того, 19.09.2017 набрав чинності наказ Мінфіну від 21.07.2017 р. № 658 «Про
затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових
повідомлень-рішень платникам податків». Цим наказом внесено зміни до наказу
Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 «Про затвердження
Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень
платникам податків».
Зокрема,
наказом № 658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним
чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у
порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Так,
згідно пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення -
рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом
платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином
підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого
контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони
надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків
рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені
платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
(!!!)
Податковою адресою
юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження
такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 45.2 статті 45 ПК
України).
Визначення
місцезнаходження юридичної особи наведено у частині першій статті 93 Цивільного
кодексу України, згідно якої це фактичне місце ведення діяльності чи
розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної
особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
ВИСНОВОК:
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом,
з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію податкових процедур, є
надіслання документів за податковою адресою платнику податків - суб'єкту
податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс податкових
обов'язків, і який несе відповідальність за порушення податкового законодавства
відокремленим підрозділом юридичної особи. Належним чином врученими податкове
повідомлення-рішення, податкова вимога є у разі надіслання останніх за адресою
(місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків - юридичної особи.
Таким
чином, надіслання податкового повідомлення-рішення на адресу Філії, а не
на адресу ТОВ, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців, не є належною підставою для стягнення з відповідача
спірної суми податкових зобов'язань, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не
вважається належним чином врученим, що призвело до неможливості
встановлення строку, після якого грошові зобов'язання набувають статусу узгоджених,
та протягом якого платник податків зобов'язаний сплатити грошові зобов'язання,
визначені контролюючим органом.
Теги:
вручення, направлення, рішення контролюючого органу, ППР, НУР, податкова
адреса, юридична адреса, місцезнаходження, адреса платника податку, судова
практика, Адвокат Морозов
